ЄС відповів на погрози Путіна: більше допомоги Україні і більше санкцій проти Росії

Після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним часткової мобілізації в Росії та озвучених погроз застосування ядерної зброї, Європейський Союз зробив заяву від імені свого найвищого органу – Ради Європейського Союзу. Про що йдеться у відповіді ЄС Кремлю?

Більше підтримки – Україні і більше санкцій – Росії, так ЄС відреагував на ядерні погрози Володимира Путіна, оголошену ним часткову мобілізацію в Росії для продовження війни проти України, а також на заяви про наміри організувати і провести на окупованих українських територіях так звані референдуми за приєднання до Росії.

«ЄС та країни-члени ніколи не визнають ті регіони чимось іншим окрім як частиною України, і надалі підтримуватимуть так довго, як це буде потрібно, зусилля України у відновленні її територіальної цілісності», – проголошено у заяві 22 вересня від імені Ради Європейського Союзу.

ЄС вимагає, щоб Росія беззастережно, негайно і повністю вивела всі війська і військову техніку з усієї української території в межах міжнародно визнаних українських кордонів.

Про погрози ядерного удару

У заяві ЄС окремо згадано нові натяки президента Путіна про можливість застосування російської зброї масового знищення.

«Згадування про ядерну зброю не похитнуть нашої налаштованості, рішучості і згуртованості у тому, щоб стояти на боці України, і підтримувати її здатність захищати свою територіальну цілісність і суверенітет», – відповіли у Путіну у ЄС.

Заяви Путіна міністри закордонних справ країн ЄС обговорили 21 вересня на надзвичайній нараді у Нью-Йорку, де делегації країн-членів ООН зібралися на Генеральну асамблею, і де виступив президент України Володимир Зеленський.

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель заявив після наради, що ЄС розробить і схвалить «нові обмежувальні заходи - і персональні, і галузеві» проти Росії.

Що може бути у новому пакеті санкцій?

Із Брюсселя повідомляють, що посли 27 країн ЄС обговорять пропозиції щодо санкцій, ймовірно, у п’ятницю 23 вересня.

Серед ймовірних нових санкцій називають, зокрема, такі:

• можливе приєднання Європи до оголошених країнами Групи 7 обмежень на ціну російської нафти ще до того, як у грудні набере чинність схвалене ЄС ембарго на нафту й нафтопродукти з Росії;
• розширення кола осіб, яким заборонено в’їзд в країни ЄС, і статки яких можуть бути заморожені.
• ембарго на імпорт з Росії діамантів та інших товарів.

За словами Борреля наступний восьмий набір європейських санкцій буде спрямований проти «конкретних галузей російської економіки і далі людей, відповідальних за агресивну війну проти України».

Посадовець також запевнив, що ЄС забезпечить «одноголосну» підтримку нових санкцій щодо Москви та додаткової допомоги Україні.

А Угорщина?

Раніше керівники Угорщини давали зрозуміти, що виступатимуть проти нових санкцій щодо Росії, а угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан доводив, що санкції створюють проблеми європейцям зокрема, підштовхуючи вгору ціни на енергію.

Однак, уряд Угорщини подав до парламенту законопроєкт, спрямований на запобігання втраті мільярдів євро з Європейського союзу

Також деякі європейські діячі вважають, що нові погрози з Москви, зокрема ядерні, а також кроки Путіна спрямовані на активізацію війни змінюють тон дискусій всередині ЄС.

«Кожен набір (санкцій) написаний кров’ю і звірствами, які вчинила Росія», - сказав агенству Reuters естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу, наполягаючи, що нові заяви Путіна є «переломним моментом».