Менш як тиждень залишилося до президентських виборів у США. Якщо Дональд Трамп повернеться до Овального кабінету, він діятиме із запаморочливою швидкістю, щоб закінчити війни в Україні та на Близькому Сході, пише Financial Times. Журналісти видання поговорили із радниками та прихильниками 45-го президента США, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
«Передбачуваність – це жахлива річ. Звісно, інша сторона, вороги Америки хочуть передбачуваності. Трамп непередбачуваний, і нам, американцям, це подобається», – заявив Рік Гренелл, один із прихильників Трампа.
Співрозмовники Financial Times в оточенні Дональда Трампа розповіли, що новим планом завершення війни в Україні може стати переосмислення старого, а саме: порушених Мінських угод 2014-15 років. Другі Мінські домовленості передбачали кілька умов. Серед них – припинення вогню, обмін за формулою «всіх на всіх», відновлення повного контролю України над усім державним кордоном, але лише після проведення місцевих виборів на Донбасі. Саме вибори на непідконтрольній Києву території тоді стали однією із проблем. Крім того, угоди передбачали реформу Конституції України та «особливий статус» для Донбасу.
Ось і тепер нібито розглядається варіант замороженого конфлікту з автономними регіонами з обох боків демілітаризованої зони. Тільки цього разу, за словами давнього радника Трампа, будуть передбачені механізми контролю з наслідками за порушення угоди: «Є дві речі, на яких Америка наполягатиме. Ми не задіюватимемо наших чоловіків чи жінок у механізмі забезпечення угоди. Ми за це не платимо. Платити буде Європа».
Описаний Financial Times план, схоже, не зачіпає анексію Криму. Прихильники Трампа вважають, що Україна програє війну, тому прагнення врегулювання – це «морально правильний крок». А питання вступу України до НАТО пропонують відкласти на кілька років, каже представник першої адміністрації Трампа та колишній аналітик ЦРУ Фред Флітц: «Ми заморожуємо конфлікт. Україна не поступається жодними територіями. Вони не відмовляються від своїх територіальних претензій, і ми ведемо переговори, розуміючи, що остаточної угоди, ймовірно, не буде доти, доки Путін не покине сцену».
Кандидат у віцепрезиденти від республіканців Джей Ді Венс раніше озвучував таку пропозицію: лінія фронту стає лінією розмежування, довкола якої створюється демілітаризована зона. Хто її контролюватиме, Венс не уточнив, але зазначив, що вона буде «добре укріплена, щоб росіяни не вторглися знову». Україна не вступає до НАТО і збереже свою незалежність в обмін на нейтралітет.
«В одному з підкастів Венс говорив про те, як Трамп бачить завершення війни в Україні. Що Трамп усіх має посадити за стіл переговорів і накреслити якусь лінію, по обидва боки від якої має бути демілітаризована зона, два кілометри – в один бік, два кілометри – в інший. І цю зону хтось повинен контролювати: не Росія і не Україна. Ніхто до пуття не уявляє собі, що це таке. Трамп і його радники на прохання роз’яснити кажуть, що кандидат у президенти не хоче викладати всі карти на стіл, тому що тоді він не зможе нікого здивувати та не зможе натиснути на Володимира Путіна. Трамп хоче посадити всіх за стіл переговорів, щоб ніхто не був готовий до його пропозицій, і змусити їх вислухати його ідеї», – пояснила телеканалу «Настоящее время» американістка Олександра Філіппенко.
Але навіщо Володимиру Путіну сідати за стіл переговорів, якщо російська армія продовжує наступ в Україні? Ось як на це відповів Майк Волтц, член Палати представників від Республіканської партії, учасник війни в Афганістані: «Президент чудово розуміє, що таке важелі тиску, і у нас є серйозний спосіб тиснути на Росію економічно. Перший крок буде таким, словами Трампа: «Качай, качай». Ви наповнюєте світ більш дешевшою та чистою американською нафтою та газом. Ви знижуєте ціну».
«Дональд Трамп давно намагається підібратися до покладів в Алясці. Існує заборона на буріння саме там. Всі ці обговорення щодо демілітаризованої зони та економічного тиску на Росію я пропоную розглядати як передвиборчі заяви, передвиборчі умовляння Дональда Трампа. Згадаймо 2016 рік, коли він говорив, що не тільки збудує стіну з Мексикою, але й змусить Мексику за неї заплатити. Заявляв, що має чіткий план, просто він не хоче його публікувати заздалегідь. У результаті Мексика, звичайно, не платила нічого за стіну. І в період президентства Трампа було збудовано дуже небагато стіни», – нагадала американістка Олександра Філіппенко.
Путін раніше говорив, що вітає заяви Трампа про прагнення до мирної угоди. В Україні ж неодноразово повторювали, що заморожування війни – це просто шанс для російської армії перевести подих, щоб пізніше атакувати з новими силами.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Гарріс і Трамп «бʼються Україною» змагаючись за голоси виборців. Пристрасті зашкалюють ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Підсумки розмови Трампа із Зеленським: що залишилося за лаштунками зустрічі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп не підтвердив розмов із Путіним, але заявив, що це було б «розумно» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Його Скабєєва за 20 секунд розмаже» – Лукашенко про обіцянки Трампа швидко закінчити війну ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путін прорахувався на всіх рівнях». Президент ПА НАТО про Україну в альянсі, солдатів з Північної Кореї та ядерну зброюПовномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.