Рада Україна-НАТО має намір перетворити Всеосяжний пакет допомоги на багаторічну програму зі сприяння у відновленні українського сектору безпеки та оборони та підтримки стримування та оборони України у довгостроковій перспективі. Про це йдеться у Меморандумі 29 листопада за підсумками засідання Ради Україна-НАТО у Брюсселі. Подробиці зібрала Російська служба «Голосу Америки».

29 листопада у Брюсселі пройшло перше засідання Ради Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ.

Уперше, на відміну від колишньої Комісії Україна-НАТО, у рамках засідання Ради Україна має такі ж права, як і члени Північноатлантичного альянсу.

«Сьогодні ми вперше з міністрами на рівних», – наголосив міністра закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Ця зустріч демонструє, що Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли», – підтвердив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.

Держсекретар США Ентоні Блінкен виступає перед учасниками засідання Ради Україна-НАТО. Брюссель, 29 листопада 2023 року

Підсумки засідання Ради Україна-НАТО

«У рамках цих зусиль ми розробляємо дорожню карту для переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО.

Ми також розробляємо нові проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців та розвитку оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель», – мовиться у Меморандумі за підсумками засідання Ради Україна-НАТО.

У документі також наголошується, що Україна підтвердила свою відданість продовженню демократичних реформ та реформ сектору безпеки.

«Держави-члени НАТО надали Україні рекомендації щодо проведення пріоритетних реформ. Рада НАТО-Україна вітає представлення Україною адаптованої Річної національної програми на 2024 рік і з нетерпінням очікує на її реалізацію», – наголошується в Меморандумі.

Генеральний секретар Єнс Столтенберґ, виступаючи після засідання Ради, зазначив, що перетворення Всеосяжного пакету допомоги НАТО на багаторічну програму сприяння, покликане допомогти Україні «перейти від обладнання радянської доби до обладнання та стандартів НАТО та забезпечити повну оперативну сумісність українських збройних сил з нашими».

Єнс Столтенберґ, підбиваючи підсумки зустрічі міністрів закордонних справ, зазначив, що «Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше».

Міністри закордонних справ також обговорили шлях України до членства в Альянсі та дали рекомендації щодо пріоритетних для України реформ, включаючи протидію корупції, зміцнення верховенства права та підтримку прав людини та прав меншин, повідомляє сайт Альянсу.

Рада НАТО-Україна вперше провела засідання на рівні міністрів закордонних справ, у якому взяв участь міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який вперше взяв участь у Раді НАТО-Україна. Брюссель, 29 листопада 2023 року

Категоричне «ні» натякам про втому Заходу

У коментарі журналістам міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що на засіданні Ради прозвучало "категоричне ні" всім натякам на втому Заходу від війни в Україні.

«І не менш категоричне – так продовження підтримки України. Було сьогодні краще, ніж я очікував у цьому плані. Колеги не просто констатували якісь речі, а реально підтверджували, що допомога продовжуватиметься і збільшуватиметься. Головне – всі міністри відчули необхідність чітко заявити, що про втому від війни в їхніх країнах та урядах немає мови і бути не може», – сказав Дмитро Кулеба.

Під час спілкування з пресою Дмитро Кулеба також у відповідь на питання про територіальні поступки в обмін на можливість стати членом Альянсу запропонував так вчинити тим, хто це радить: відмовитися від своєї території, відмовитися від свого народу.

«І якщо вони це зроблять, то я готовий вислухати їхні аргументи», – сказав міністр закордонних справ України.

Держсекретар Ентоні Блінкен заявив у середу, що серед союзників по НАТО «немає почуття втоми», коли йдеться про допомогу Україні.

«Ми повинні продовжувати підтримувати Україну і будемо (це робити)», – сказав глава Держдепартаменту після завершення зустрічі у форматі НАТО-Україна, що відбулася в Брюсселі, додавши, що союзники по НАТО одностайні в цьому переконанні і що члени обох палат Конгресу США також послідовно виступають у підтримку України.

Держсекретар США Ентоні Блінкен розмовляє із міністркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок, міністром закордонних справ Латвії Кріш’янісом Карінсом і генеральним секретарем НАТО Столтенберґом. Штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, 29 листопада 2023 року

Приєднання «по частинах» неможливе

Теза про те, що «НАТО Україну може прийняти лише після закінчення війни», на думку політолога Олега Лісного, слід розуміти виходячи з українського бачення завершення війни.

«Для нас закінчення війни зрозуміле – у якому сенсі це має відбуватися. Але ми маємо розуміти, що все одно прийняття України до Альянсу – це політична воля та рішення», – каже Олег Лісний кореспондентові Російської служби «Голосу Америки».

Він зазначає, що для приєднання України до НАТО необхідно завершити війну та провести реформи у країні. Олег Лісний також вважає, що риторика про приєднання України до НАТО «по частинах» не витримує жодної критики.

«У жодному разі ми не можемо піти на такий прецедент. Коли про нього говорять, наводять приклади Німеччини, що спочатку одна її частина приєдналася до Альянсу, а потім – інша. Ще одне важливе питання – а що робити з мільйонами людей на окупованих територіях? На нього немає відповідей. Дехто радить фінський варіант. Фінляндія з СРСР розрахувалася за мир територіями, але вони вивезли всіх своїх людей із окупованих земель», – наголошуватиме Олег Лисний.

Він вважає, що на варіант євроатлантичної інтеграції України без окупованих територій не погодиться ні влада, ні народ.

«Мир за будь-яку ціну може закінчитися дуже погано. У нас опонент – Росія, яка не виконує своїх зобов'язань. Потрібно дотримуватися кордонів, встановлених міжнародним правом, чинити міжнародний тиск на Росію та проводити деокупацію територій», – стверджує політолог.

Міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон і держсекретар США Ентоні Блінкен беруть участь у засіданні Ради Україна-НАТО разом зі Швецією на полях зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, Бельгія, 29 листопада 2023 року

Безпека та щит Європи

Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе відзначає, що дискусії про євроатлантичну інтеграцію України не відмінюють головний базовий принцип – забезпечення територіальної цілості країни.

«Базова позиція – Україна не відмовиться від своїх територій. Це принципова позиція, яку озвучив президент України, а міністр закордонних справ її підтвердив. Територіальна цілісність і суверенітет понад усе. Це обов'язки влади згідно з Конституцією країни – забезпечувати безпеку, суверенітет та територіальну цілісність. Дискусій може бути багато і сьогодні Кулеба зазначив, що іноді чує на Заході таку ідею – поступки в обмін на приєднання до НАТО, але Україна від цієї ідеї відмовляється», – сказав Антон Кучухідзе у коментарі кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».

Він вважає, що будь-яка формула, «заморозка» конфлікту, яка не передбачає поразки Росії на полі бою, призведе до повернення воєнних дій.

«Якщо хтось думає, що Росія зупиниться навіть якщо теоретично Україна відмовиться від членства НАТО, то вони глибоко помиляються. Росія розпочала війну, щоб не допустити вступу України до НАТО. І якщо на Заході хтось забув, то війна Росії проти України у ментальності Росії – це війна проти НАТО. Питання потрібно вирішувати, стратегічно потрібно змінювати агресивну політику Кремля як загрозу системі безпеки в Євроатлантиці», – наголошує Антон Кучухидзе.

За його словами, для підтримки умов безпеки у Європі та світі необхідно перемогти Росію на полі бою.

«Переговори із Росією не працюють. Тому НАТО має максимально об'єднатися з Україною і підтримати, і чути Столтенберґа про те, що Росія ослабла в політичному, військовому сенсі, але не варто не до оцінювати її і потрібно готуватися до затяжних сценаріїв розвитку ситуації», – зазначає Антон Кучухідзе.