ОПЗЖ та інші: чи буде проросійське лобі в українській політиці після війни?

Найвпливовіша проросійська партія «Опозиційна платформа – За життя» 28 березня оголосила про «призупинення діяльності». Це партія, що має другу за чисельністю фракцію у Верховній Раді. Раніше значна частина політиків були у Партії регіонів, коли після Революції гідності це стало непопулярно, з’явився спочатку Опозиційний блок, а потім і союз із ОПЗЖ. Ніхто не забороняє політикам змінювати назви непопулярних у суспільстві партій і потім з тією ж риторикою, але вже під іншою назвою, продовжувати працювати. То чи матимуть шанс на довіру українців та місце у владі проросійські політики після війни?

Фракція «Опозиційна платформа – За життя» почала втрачати членів 3 березня. Тоді виключили нардепа Іллю Киву, який втік до Росії та підтримав напад на Україну.

Далі 15 березня, вже добровільно, з фракції вийшли 4 депутати: Ігор Абрамович, Тетяна Плачкова, Вадим Столар та Олександр Фельдман.

Ілля Кива в ефірі провладного російського «Першого каналу»

А 24 березня фракцію покинули ще 5 народних депутатів: Валерій Гнатенко, Ігор Кісільов, Олександр Лукашев, Володимир Мороз та Наталія Приходько.

Так, із 44 нардепів, які входили до фракції ОПЗЖ у парламенті, її членами зараз залишаються 35 депутатів.

«Для частини це просто інстинкт самозбереження, для частини це принципова позиція. Ці люди завжди мали чуття моменту», – вважає професор політології Василь Яблонський.

ОПЗЖ залишається у Верховній раді
Вадим Рабінович заявив, що партія «Опозиційна платформа – За життя» добровільно призупиняє свою діяльність. Однак інший співголова партії Юрій Бойко у коментарі Радіо Свобода сказав, що це виключно позиція Рабіновича.

«Діяльність партії була призупинена рішенням РНБО на період воєнного стану. Більше ніяких рішень щодо згортання діяльності нашої політичної сили не приймалося», – сказав Бойко.

Юрій Бойко заперечив добровільне припинення діяльності партії «Опозиційна платформа - За життя»

Та у будь-якому випадку, їхній роботі у парламенті нічого поки не загрожує. Для того, щоб позбавити цілу фракцію мандатів – немає підстав, а статус самої партії на це не впливає, пояснює голова правління центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

«Безпосередньо рішення про припинення існування партії не тягне за собою втрату мандатів. Тобто до чергових виборів політична структура парламенту не мала б мінятися», – вважає Ігор Коліушко.

Загострення конфлікту між частинами ОПЗЖ

За даними співрозмовників Радіо Свобода серед членів ОПЗЖ, депутати виходять з фракції через зміни у керівництві політсили. За нашою інформацією партійці звільнили Вадима Рабіновича з поста співголови фракції.
Згодом у коментарі Радіо Свобода це підтвердив Юрій Бойко.

«Таке рішення ухвалили на підставі обману з боку пана Рабіновича. На зʼїзді він підтримав рішення про виключення частини депутатів, а потім змінив свою позицію», – відповів Юрій Бойко.

Вадим Рабінович більше не співголова фракції «Опозиційна платформа - За життя», повідомив Юрій Бойко

Загалом політсила складається із двох частин: депутати з оточення Медведчука, це зокрема і Вадим Рабінович та Ілля Кива. Обоє зараз не в Україні, а Віктор Медведчук попри домашній арешт – зник.

Друге крило партії – це люди з оточення Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна. Ця частина фракції зараз намагається показати патріотичну позицію, зокрема дехто з них, як от Юрій Павленко, який свого часу був народним депутатом від блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка, записалися до лав Тероборони ЗСУ та публічно засуджують напад Росії на Україну.

Конфлікт між двома частинами ОПЗЖ, як кажуть оглядачі, був завжди, але загострився із початком війни. Між собою, депутати групи Юрія Бойка, називають групу Вадима Рабіновича –втікачами. Коментувати цю тему на мікрофон партійці ОПЗЖ відмовляються.

Чи допоможе поділ залишитися у політикумі?

Чи допоможе поділ ОПЗЖ на умовних «зрадників» і «патріотів» втриматися у політичному житті України після війни?

На думку експертів, на даний момент це виглядає проблематичним, з огляду на те, що зробила російська армія із Сходом і Півднем України, де традиційно було електоральне поле ОПЗЖ.

«Люди мруть»: як виживають ті, хто не покинув Маріуполь

У дружбу з Росією в Україні більше ніхто не вірить, а це і був основний наратив ОПЗЖ та подібних їм політсил.

«Політично ця партія і фракція є повними банкрутами» – каже Коліушко.

Водночас професор політології Києво–Могилянської академії Василь Яблонський вже бачить наративи, які з’являються у суспільстві і їх можуть в майбутньому використати проросійські політики, що захочуть відновити позиції.

«Зараз звучать різні голоси стосовно того, що усі росіяни не винні, є хороші, а є погані. Тому в принципі може відбутися спроба реанімації у якомусь лайт-вигляді колишньої Партії регіонів, ОПЗЖ і таких подібних. Але це вже будуть однозначно маргінальні політичні структури», – вважає Василь Яблонський.

Можлива офіційна заборона проросійських партій

І навіть, якщо політики з проросійською риторикою і спробують повернутися до влади у повоєнній Україні, то Верховна рада вже шукає механізми, як цього не допустити.

Нардеп фракції «Голос» Роман Лозинський подав до парламенту законопроєкт про заборону проросійських партій. Ще один схожий документ депутати напрацювали спільно із Мін’юстом.

Документ має обмежити утворення та діяльність, зокрема, політичних партій, що не визнають напад Росії на Україну.

«Мова про всі політичні сили, які дозволятимуть собі виправдовувати російську агресію, окупацію наших територій і так далі. Це ж стосується виправдання посібників російської влади та інших колаборантів», – пояснила у коментарі Радіо Свобода голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.

Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу»

За законом, якщо партія підпадає під якусь із прописаних заборон, до прикладу, не визнає нападу Росії, то Мін’юст звертається до Верховного суду з позовом про заборону такої партії. Рішення суду оскарження не підлягає.

Оскільки вперше Росія напала на Україну ще у 2014 році, то про створення таких обмежень йшлося задовго до повномасштабного вторгнення, нагадує Ігор Коліушко.

«РФ агресією і зневагою до міжнародного права поставила себе у виняткове становище, тому зараз абсолютно легко у законодавстві можна вписувати подібні дефініції, що всякі «про» можуть бути, а проросійські не можуть», – розповів у коментарі Радіо Свобода голова центру політико-правових реформ.

Інші, зокрема, і «Наші»

Однак, крім найвпливовішої проросійської партії – ОПЗЖ, існують ще «Партія Шарія», «Наші» Євгена Мураєва та інші. Загалом РНБО своїм рішенням призупинила роботу 11 партій, через їхню проросійську позицію.

Підтримка усіх проросійських сил поступово зменшується з 2014 року, тому такої довіри, як раніше, жодна з цих сил після війни вже не буде мати вважає професор політології Олексій Гарань.

Колишній народний депутат, лідер політичної партії «Наші»

«Події після 2014 року показали, що база для цих проросійських сил суттєво зменшилася. Партія регіонів колись збирала до третини голосів, а ОПЗЖ це близько 10%», – аналізує політичні тенденції професор політології Олексій Гарань.

Ситуація у інших проросійських політичних партіях зараз схожа із ОПЗЖ: хтось намагається публічно показати свою проукраїнську позицію, а хтось продовжує говорити про дружбу з Росією.

У цих партій, вважають опитані Радіо Свобода експерти, ще менше шансів на політичне відродження, ніж у ОПЗЖ. Бо і до війни у цих партій рейтинги були невисокі, а після початку широкомасштабного вторгнення Росії, бомбардування та ракетних обстрілів міст, насилля над цивільними, схоже, що в них немає майбутнього.

Тож, експерти припускають, що усі ці проросійські проєкти спробують об’єднатися в одну політичну силу.