Амбітні заяви про вступ до ЄС не повинні створювати завищених очікувань

Зустріч на чорноморському курорті Батумі в середині липня президентів Грузії, Молдови та України багатьом могла здаватися ледь не викликом, адже ця трійка противиться тиску з боку Москви. Намагаючись працювати разом, вони хочуть досягти кінцевої мети – членства в Європейському союзі. Це одночасно похвально і амбітно.

Варто тільки поглянути на підготовку до майбутнього саміту «Східного партнерства» в Брюсселі, у грудні, щоб зрозуміти: громадяни трьох східноєвропейських країн будуть сильно розчаровані, якщо їхні очікування щодо відносно швидкого вступу до ЄС будуть обмануті.

У Брюсселі вітають активізацію співпраці з Грузією, Молдовою і Україною. «Асоційоване тріо» (або А3, як вони самі себе називають) – це сусіди ЄС, які поступово наближаються до Європейського союзу.

Відносно України, Грузії і Молдови вже не діють жорсткі візові правила, з ними підписані угоди про вільну торгівлю і різні домовленості політичного характеру. Це різко контрастує з трьома іншими країнами – учасницями «Східного партнерства» – Вірменією і Азербайджаном, які постійно конфліктують один з одним, і Білоруссю.

Мінськ офіційно призупинив свою участь у програмі через кризу, викликану торішніми сфальсифікованими владою президентськими виборами. Порівняйте це з заявою, яку підписали в Батумі лідери A3: вони «підтверджують непохитну прихильність подальшої інтеграції в Європейський союз».

Три президенти ясно дали зрозуміти, що розраховують на яку реакцію очікують з Брюсселя: «Відкриття ясною європейської перспективи перед трьома асоційованими партнерами стане сильним стимулом і надасть імпульс для ще більш глибоких всеосяжних реформ».

Також у підсумковому документі зустрічі (ніби і без того це не очевидно) сказано: «Вступ до Європейського союзу – це мета, яка об'єднує наші три держави. Європейська інтеграція не має альтернативи, і жодна третя сторона не може вплинути на цей суверенний вибір». Друга частина цієї пропозиції – явний натяк на адресу Москви. Роль Росії в усіх трьох країнах також чітко проговорена, зроблені висновки про те, що Москва «є серйозною загрозою для регіону і Європи в цілому».

Будь-яка впливова політична організація була б щаслива, якби три країни хотіли приєднатися до неї, але для ЄС подібна радість, здається, швидко перетворюється на головний біль.

Всього за тиждень до оприлюднення декларації посли 27 країн-членів ЄС провели перші справжні підготовчі дебати перед грудневим самітом «Східного партнерства». Судячи з інформаційної записки, розісланої в столиці перед цією зустріччю, є небагато причин для того, щоб пульс A3 забився частіше. Серед питань, які можуть бути вирішені, в записці згадані прогрес у наближенні України і Грузії до ініціативи щодо реалізації «зеленого» курсу ЄС, початок діалогу щодо спільної роботи ЄС і України в кіберпросторі, підписання авіаційних угод з Україною і Вірменією.

ЄС і А3 мають намір також продовжити роботу з обміну антікоронавіруснимі вакцинами і тіснішої взаємодії в агентствах ООН. Можливо, найцікавішим є підписання регіональних угод про телефонний роумінг в 2021 році, хоча це ще далеко не «роумінг як удома», про який мріють багато мандрівників.

Європейська комісія нещодавно виступила з пропозицією мобілізувати до 17 мільярдів євро у вигляді державних і приватних інвестицій в проєкти «Східного партнерства» протягом наступних семи років, і це цілком може бути схвалено на грудневому саміті.

Однак група АЗ, ймовірно, хотіла б більш чіткої політичної підтримки з Брюсселя. Така підтримка може бути, хоча в ЄС все ще ведуться дискусії про те, з яким ступенем упевненості потрібно визнавати європейські устремління Грузії, України та Молдови.

Однак в цілому, на відміну від країн Західних Балкан, поки що не входять в ЄС, але мають подібні надії (Албанія і Північна Македонія), в кінці тунелю для «східноєвропейської трійки» поки не вгадується ні ясної перспективи, ні яскравого світла. З огляду на численні умови, які ЄС ставить на шляху країн-кандидатів, незважаючи на всі обіцянки з Брюсселя, варто пам'ятати: Київ, Кишинев та Тбілісі мають керувати очікуваннями, а не тільки робити амбітні декларації.

Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода