Обшуки в «Приватбанку»: що відбувається і до чого тут Коломойський

11 вересня стало відомо про обшуки в центральному офісі «Приватбанку». Ані поліція, ані сама фінансова установа не розкривають інформації про те, які конкретно документи шукали правоохоронці, проте речник банку заявив: ішлося про договори з юридичними фірмами, які допомагають «Приватбанкові» у міжнародних судах. Окремі коментатори вбачають у цьому спроби колишнього власника банку Ігоря Коломойського отримати інформацію про стратегію судового захисту банку. Натомість політолог Тарас Загородній вважає, що навіть отримання доступу до договорів банку з міжнародними компаніями не дасть доступу до інформації про його захист у судах.

Під час обшуку в центральному офісі «Приватбанку» в Дніпрі поліцейських зацікавили договори з юридичними компаніями, які допомагають банкові в міжнародних процесах – про це речник банку Олег Серга сказав Радіо Свобода ще в день обшуку.

Наступного дня він додав, що не може уточнити, яких саме компаній і судових процесів стосувалися зажадані документи.

«Я не можу про це говорити, бо в мене немає інформації, тексту того, що веде слідство. Вони почали слідство нібито за фактом зловживань при укладенні контрактів із компаніями», – сказав Серга.

Водночас речник банку зазначив, що міжнародні договори мусять бути конфіденційними і зрештою вилучені не були.

«Це не перший приклад, коли під різними приводами намагаються дістатися до якоїсь конфіденційної інформації, а процеси, які йдуть за кордоном, є конфіденційними. Ми не можемо прямо визначити, з чим це пов’язано. Принаймні, це викликає подив у банку, таке намагання отримати доступ до цих документів у рамках справи, яка не має під собою фактичного підґрунтя», – каже представник «Приватбанку».

У поліції інформацію про те, що саме шукали в офісі банку, відмовилися коментувати, посилаючись на конфіденційність справи. Саме кримінальне провадження стосується ймовірного зловживання службовим становищем.

«Я не маю права надавати вам таку інформацію, бо триває досудове розслідування», – пояснила речниця поліції Дніпропетровської області Ганна Старчевська.

Втім, видання «НВ» оприлюднило текст ухвали Жовтневого суду Дніпра, який дозволяє обшук, щоб надати слідству доступ, зокрема, до комерційних пропозицій міжнародних компаній Hudson, Odgers Berndston і зареєстрованих в Україні «Телент Едвайзорс» і «Сі Еф Сі Консалтинг Компані». Ці компанії, згідно з ухвалою, допомагали «Приватбанкові» шукати кадри.

У самій установі також повідомляли, що обшук офіційно стосувався ймовірних порушень під час залучення рекрутингових і консалтингових компаній. Водночас там заявили, що «поліція області й місцева прокуратура намагається вилучити всі документи, пов’язані з юридичним захистом банку».

Наразі «Приватбанк» ініціював позови в закордонних судах (у Лондоні і Сполучених Штатах) до своїх колишніх акціонерів – Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Позови установи стосуються шахрайства і відмивання коштів.

Саме з цими справами, а не з пошуком персоналу, пов’язує обшуки інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він вбачає прямий зв’язок із зустріччю президента України Володимира Зеленського з Коломойським 10 вересня.

«Це сигнал всім суддям, які розглядають справи «Приватбанку», позови групи «Приват» і справи проти ворогів Коломойського: «Ату їх». Ось про що говорить це фото. І тепер не тільки судді Баришівського районного суду будуть розуміти, як правильно судити. І тепер прокурори будуть знати, що Гонтарева (ексголова Національного банку України, яка займалася націоналізацією «Приватбанку», Валерія Гонтарева – ред.) точно вбила Кеннеді», – іронізує Фурса.

Зустріч президента України Володимира Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським в Офісі президента. Київ, 10 вересня 2019 року

Схожу думку має член Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро і партії «Демократична сокира» Марк Савчук. Він нагадав про обшуки, які в серпні 2019 року в офісі «Приватбанку» здійснювало НАБУ.

«Минулого тижня Рада громадського контролю (до складу якої я входжу) порушила це питання в НАБУ і домоглася від Артема Ситника рішення про створення робочої групи, до якої увійде один детектив від НАБУ, один прокурор від САП, два члени РГК і представник «Приватбанку». Ця група буде моніторити вилучені НАБУ документи, щоб бути впевненими, що НАБУ не забрали документи, які можуть скомпрометувати захист банку в Апеляційному суді Англії та Вельсу», – заявив Савчук.

Тоді, 27 серпня, колега Савчука з Ради громадського контролю Тетяна Локацька оприлюднила лист голови Наглядової ради «Приватбанку» Шерон Іскі. Та стверджувала, що НАБУ також намагається отримати доступ до інформації про захист «Приватбанку» в міжнародних судових процесах.

Обшуки, проведені поліцією 11 вересня, Марк Савчук назвав іще одним підтвердженням того, що колишні акціонери хочуть отримати доступ до інформації про стратегію захисту «Приватбанку» проти них у суді.

Але політичний та економічний експерт, керівний партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній сумнівається, що обшуки надали правоохоронцям доступ до інформації про захист «Приватбанку» в суді.

«Якщо навіть було вилучено договори з фірмами, які захищають «Приватбанк» у цій ситуації, це не означає, що отриманий доступ до документів: яка їхня правова позиція, які аргументи вони висувають, коли борються за права «Приватбанку». Тобто говорити, що воно якось вплине на перебіг подій в цьому, – навряд чи, тому що воно, найімовірніше, захищене адвокатською таємницею», – міркує він.

Тарас Загородній

Водночас, припускає Загородній, «Приватбанк» може бути змушений розірвати якісь угоди, якщо суд дійде висновку, що тендери були проведені з порушеннями.

За словами експерта, однозначно говорити про політичну заангажованість цієї справи важко, проте «те, що активніше стали просуватися справи фінансово-промислової групи, яка близька до колишніх власників «Приватбанку», – це можна бачити неозброєним оком».

Коментуючи ймовірний зв’язок обшуків поліції з попередніми слідчими діями НАБУ, Загородній нагадує, що підслідність Бюро передбачає причетність до кримінального провадження чиновників.

«Буде й підслідність НАБУ, якщо там, наприклад, були присутні чиновники, які могли допустити збитки. Або державний нагляд, наприклад, не дивився, як відбувається фінансова практика, що вони там виводили кошти, як вони говорять, і так далі. Це єдине може бути предметом для розслідування НАБУ», – вважає він.

Говорячи про ризики справи «Приватбанку», Загородній звертає увагу на те, що вона потенційно може нашкодити фінансовій стабільності України.

«Оскільки тут дефакто немає іноземних грошей в цій справі, воно навряд чи буде впливати на загальне враження інвесторів. Єдине – це може впливати на фінансову стабільність, якщо буде, наприклад, якимось чином доведено, що «Приватбанк» націоналізовувався не в правовий спосіб, і там є обвинувачені держслужбовці, які відповідали за це і завдали збитків – тоді доведеться державі відшкодовувати. Тобто не державі, а всім громадянам», – застерігає він.

Справа «Приватбанку» проти Коломойського та Боголюбова слухається в Апеляційному суді Англії та Вельсу після того, як Вищий суд Лондона відмовився розглядати позов банку. Судді мають винести рішення щодо закінчення розгляду справи в жовтні 2019 року.

Чинне керівництво «Приватбанку» звинувачує колишніх власників у шахрайстві.

Ігор Коломойський, своєю чергою, оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.