26 серпня виповнилося 100 днів із дня повернення Ігоря Коломойського в Україну, нагадує інтернет-видання «Главком». Колись опальний олігарх активно просуває свої інтереси, користуючись тим, що нині президент Володимир Зеленський, з яким у нього були бізнесові стосунки. З перемогою Зеленського компанії, пов’язані з Коломойським, почали вигравати багатомільйонні тендери. Його компанія вже виграла «жирний» конкурс: ТОВ «Оіл-Трейд 2018» доправить «Укрзалізниці» дизпаливо на півмільярда гривень. «Укртатнафта» повернулася на тендери Міноборони – вже подала заявку щодо великої партії палива. Тобто протягом 100 днів президента Зеленського на ринок палива активно повертається серйозний гравець, який намагається встановити монополію. Ще однією схемою заробітку для олігархів є поставки вугілля на держпідприємство «Центренерго». На початку серпня пов’язана з групою «Приват» авіакомпанія «Роза вітрів» виграє тендер на перевезення високопосадовців. Але найбільш резонансним у сфері авіаперевезень було скандальне рішення Баришівського райсуду про призупинення ліцензії SkyUp Airlines. ЗМІ з’ясували, що за цим рішенням могла стояти людина Коломойського, якому вигідно усувати конкурентів МАУ (Міжнародних авіаліній України). Інші суди після зміни влади також активно ухвалили рішення на користь Коломойського. Так, Печерський райсуд зняв арешт на 415 об’єктів нерухомості компанії «Приватофіс», які були заарештовані в 2017 році після націоналізації «Приватбанку». Компанія Коломойського навіть добилася через суд виплати від Південного ГЗК Ріната Ахметова 1,3 мільярда гривень. Після двох років відсутності в Україні олігарх поки що не програв жодного важливого суду. Але найголовніше тепер для Коломойського призначити своїх людей на потрібні посади в Кабміні та Верховній Раді. Про групи впливу Коломойського в парламенті і в майбутньому уряді йдеться в матеріалі «Перші 100 днів Коломойського: монополія повертається?»
Проблема миру – одна з ключових на порядку денному чинного президента. Від того, як Володимир Зеленський буде її вирішувати, значною мірою залежить, чи буде у нього можливість повноцінно займатися усіма іншими проблемами, констатує дописувач «Української правди» Геннадій Степанчук. Він наголошує, що підсумковий результат визначать не наміри, а реальні причини і дії. Класика жанру: Чемберлен в Мюнхені домовився з Гітлером про мир. Про що радісно повідомив всьому світу. Ніхто тоді не здогадувався, що ця домовленість про мир відкрила ворота пекла війни. Автор статті стверджує, що Зеленський пов'язує надії на мир із людиною, для якої повноцінний мир в Україні означає прямий шлях до втрати влади, а тому – категорично неприйнятний. Кремль категорично не може дозволити, щоб Україна без нафти забезпечила своїм громадянам рівень життя значно вище, ніж «сакральний» Путін в Росії з морем нафти в надрах. Путіну життєво важливо мати бідний і злий південний схід України, який звинувачує у всіх своїх бідах Київ, а не Кремль. Тому, щоб в Україні був міцний мир, Зеленському потрібно розмовляти не з Путіним. А з українцями. І вчитель історії Голобородько зобов'язаний нагадати Зеленському, що після миротворця Чемберлена Англії для порятунку знадобився Черчилль. Заголовок публікації – «Головний тест на профпридатність Володимира Зеленського, або Дорога, встелена благими намірами».
У Верховній Раді готуються до великого антикорупційного бліцкригу. Головною фішкою антикорупційних ініціатив Володимира Зеленського, які він запропонує парламенту, стане система фінансових заохочень для тих, хто буде викривати хабарників. Чи допоможе це побороти корупцію в країні і чи не стане інститут викриття банальним інструментом розправи, досліджувало інтернет-видання «Апостроф». Автор статті Артур Гор інформує, що ідея президентського офісу максимально проста: якщо якийсь чиновник візьме хабар або «нагріє» державу на кругленьку суму, і про це стане відомо, наприклад, його колезі, то цей колега може звернутися до правоохоронних органів і розраховувати на 10% від суми неправомірної вигоди. Насправді, Зеленський із Разумковим не винайшли щось радикально нове, адже подібна мотивація вже давно використовується в розвинених країнах, наприклад, у США. Утім, навіть у Штатах, за словами експертів, опитаних «Апострофом», цей механізм працює далеко не ідеально. Отже, з якими ж ризиками зіткнеться команда президента при імплементації ідеї «10%». По-перше, оплачуватися будуть далеко не всі повідомлення про корупцію. Бонуси можна отримати тільки за упіймання «великої риби». Про інші ризики йдеться в статті «Як отримати 12,5 мільйонів гривень: навіщо Зеленському вирощувати донощиків».
