Кількість російських обстрілів у Запорізькій області на початку червня збільшилася вдвічі у порівнянні з минулим місяцем, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, кількість атак зростає щодня. Якщо у травні на добу було 200-250 обстрілів, то нині бувають дні, коли їх понад 400.
Тож російські військові нарощують інтенсивність на Запорізькому напрямку, вважає Федоров. Про це свідчить як присутність нової додаткової техніки у регіоні, так і кількість обстрілів території Запорізької області, сказав посадовець в ефірі телемарафону.
Проєкт Радіо Свобода«Новини Приазовʼя» дізнався, як реагують на це місцеві жителі, а також запитав експертів, з чим пов'язане нарощення інтенсивності обстрілів Запорізької області та що потрібно українській армії, аби протидіяти російським військам на запорізькому напрямку?
«Під вогнем десяток населених пунктів»
Речник Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Коваленко розповів «Новинам Приазов'я», що зазвичай під вогнем перебувають близько 10 населених пунктів, які максимально наближені до лінії бойових дій.
За його даними, в цій статистиці постійно фігурують такі населені пункти, як Гуляйполе, Оріхів, Малинівка, Мала Токмачка, Роботине, Новоандріївка та інші. Вони всі майже вже зруйновані.
Розбитий російськими ударами будинок в Оріхові
Від тих сіл і селищ залишилась така пустеля, руїниОлександр Коваленко
«Вцілілих будівель в тому ж Гуляйполі залишилось відсотків 5. В Оріхові, можливо, трішечки ліпша ситуація, але не набагато. В Оріхові з 14 тисяч жителів, які мешкали до війни, залишилось близько однієї тисячі. А в деяких населених пунктах – з півтора десятка, взагалі, нікого вже з людей не залишилось. І від тих сіл і селищ залишилась така пустеля, руїни. Особливо Роботине та інші населені пункти, які наближені до епіцентру бойових дій. Я переглянув нещодавно зведення за грудень 2022 року і там протягом різдвяного тижня було 590 обстрілів. Це впродовж тижня. А зараз, фактично, це щодобова порція російського залізяччя, яке прилітає на територію Запорізької області, яка підконтрольна Україні», – зазначив він.
Більшість жителів прифронтових населених пунктів виїхали ще 2022 року, каже речник. Зараз ті, що залишилися, евакуюються неохоче. З людьми спілкуються індивідуально, намагаються переконати, що залишатися небезпечно та треба покидати цю місцевість.
«Упродовж тижня буває, що чотири, шість, десять людей є, які зголосилися виїхати. Їх супроводжує Національна поліція України, їм надаються всі можливі сервіси, соціальні, юридичні послуги, тимчасові помешкання і далі люди або приїжджають до своїх родичів, або їм надається тимчасове житло для вирішення побутових проблем», – запевнив речник ЗОВА.
«Бʼють всім, що долітає»
Начальник Гуляйпільської міської військової адміністрації Сергій Ярмак розповів, що на території цієї громади до повномасштабного вторгнення проживало 20 тисяч населення. Зараз залишилося 2,5 тисячі людей.
У прифронтовій зоні. Гуляйполе, Запорізька область, 16 травня 2023 року
Б'ють по приватних будинках, по автомобілях цивільнихСергій Ярмак
«Критична інфраструктура зруйнована на 100%, тобто або пошкоджена, або зруйнована. Останній час гатять FPV-дронами. Ну і артилерія, КАБи, тобто все, що долітає до нас, все залітає. Але останній місяць-півтора посилилися атаки саме FPV-дронами. Б'ють по приватних будинках, по автомобілях цивільних. У нас з початку повномасштабного вторгнення немає ні світла, ні води, ні водовідведення, ні газопостачання. Понад два роки – без цих умов цивілізації. Усе працює на генераторах і мобільний зв'язок в тому числі», – каже Ярмак.
За його словами, людей, які залишаються у Гуляйпільській громаді, забезпечують гуманітарною допомогою – від будівельних матеріалів до безкоштовних ліків.
«Пенсіонери моляться, щоб не прилетіло»
Ще один населений пункт у Запорізькій області, який постійно перебуває під вогнем російської армії – це Новоданилівка. Староста Сергій Іващишин розповів «Новинам Приазов’я», що обстріли цього селища не припиняються вже два з половиною роки.
Касетними боєприпасами й фосфором знову закидали – давненько такого не булоСергій Іващишин
«Артилерія, а ще буквально нещодавно касетними боєприпасами і фосфором знову закидали – давненько такого не було. Наразі залишається там у нас по факту 13 осіб, які не хочуть виїжджати. Тяжка ситуація, кожного дня – це не те, що тиждень-два, це вже протягом двох-трьох місяців пекло в селі, можна так сказати», – наголосив чоловік.
Касетні боєприпаси – тип озброєння, забороненого у 112 країнах через його руйнівний вплив на цивільне населення. Серед країн, які заборонили касетні боєприпаси, немає Росії й України.
Фосфорні боєприпаси – один із найнебезпечніших видів зброї, його застосування заборонено третім протоколом Конвенції ООН «Про о зброю» 1980 року. Білий фосфор надзвичайно небезпечний і своїм горінням, і токсичністю. Фосфор спричиняє не просто опіки, а глибокі рани до ураження кісток та омертвіння тканин.
Позиції російських військових розташовані від Новоданилівки на відстані 7 км. Електрики і газу у селищі немає, втім, людей, які там залишаються, влада разом із волонтерами намагається забезпечувати всім необхідним, каже староста.
«Воду підвозимо – громада виділяє, газ доставляю я із Запоріжжя цим людям – заправляємо. Пенсія є кожного місяця, адже ті, хто там залишається, це в основному пенсіонери. Харчами село повністю забезпечує громада, волонтери. По харчуванню нестачі немає», – запевнив він.
У прифронтових селах залишаються переважно пенсіонери
Близько половини будинків у Новоданилівці потрібно буде будувати з нуля, від них нічого не залишилося, додав Іващишин.
Кожного дня по 50-100 прильотів просто в селоСергій Іващишин
«Річ у тім, що раз на тиждень це все повторюється. Тільки зробили, поремонтували, приїжджаю на наступний тиждень – і знову треба везти матеріал. Кожного дня по 50-100 прильотів просто в село. З цих людей, які залишилися, там одиниці тільки ті, що в підвал ховаються. Але тут ситуація ускладнена тим, що близько підходять ґрунтові води, багато у кого і зовсім немає підвалів. І от пенсіонери просто ховаються в будинку і моляться Богу, щоб не прилетіло», – розповів староста.
«Атакують і вдень, і вночі»
Староста Новопавлівського округу Пологівського району Сергій Герус каже, що інтенсивність обстрілів цього села значно збільшилася за останні півтора тижня. Російські військові атакують і вдень, і вночі, розповідає він.
Понівечені будинки люди ремонтують, хто як може. Гуляйполе, Запорізька область, 26 травня 2023 року
«Ситуація сильно загострилася у порівнянні з минулим місяцем. На сьогодні у селі Новопавлівка десь 50% домівок зруйновано. Ці подвір'я, що зруйновані, люди підремонтовують. Військова адміністрація виділяє будматеріали. Люди ремонтують самі і дахи, і вікна, і двері, десь забивають плівкою, чим можуть, тим підремонтовують. Зараз проживають у селі ще майже 200 осіб», – повідомив Герус.
Село обстрілюють з різного типу озброєння, каже староста. За його даними, переважно це «Гради», артилерія та міномети, останнім часом ще додалися БПЛа, почастішали випадки обстрілу касетними снарядами. Світло подається жителям з перебоями, газу немає, воду качають зі свердловин або привозять.
«Пробують прорвати українську оборону»
Співзасновник та аналітик проєкту DeepState Роман Погорілий розповів «Новинам Приазов'я», що головне завдання, яке намагається виконати російська армія на запорізькому напрямку – це «зрізати» Роботинський плацдарм. Військові РФ ведуть постійні штурмові дії, з цим і пов'язана така інтенсивність обстрілів.
Бійці ЗСУ на позиціях в с. Роботине, Запорізька область, грудень 2023
Вони банзай-атаками намагаються залетіти в населені пункти та закріпитисяРоман Погорілий
«Щодо обстрілів, ситуація в цілому завжди була такою. Ворог наносив ураження по лінії фронту, по лінії бойового зіткнення. Ми знаємо, що є райони, де вони активно ведуть штурмові дії, пробують прорвати українську оборону. Зокрема, в районі Роботиного – цей населений пункт вже дуже давно на слуху. Вони досить давно ведуть штурмові дії, намагаються їх проводити з різних ділянок, в районі Новопрокопівки, Новопокровки, Вербового, Копанів. І ця вся динаміка – безперестанку, вони банзай-атаками намагаються залетіти в населені пункти та закріпитися. Звичайно, це все супроводжується підтримкою вогню, артилерії, дронів. Тому не можу сказати, що це щось нове, воно то посилюється, то зменшується, залежно від характеристики боїв і від тих сил, які готові кидати московити (окупаційні війська – ред.)», – зауважив він.
Коли російським військовим не вдається захопити нові населені пункти чи позиції, вони починають їх активніше обстрілювати, пояснює аналітик. За його словами, з боку ЗСУ також ведеться «полювання» та ураження позицій армії РФ.
«У ворога дуже багато ресурсів. Звичайно, що дуже б допомогло передусім надання допомоги – тих самих артилерійських систем та інших засобів ураження, які могли б допомагати у знищенні ворога в тій самій контрбатарейній боротьбі», – додав Погорілий.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.