Альфред Кох – про війну в Україні, перетворення Росії в Північну Корею та подальшу долю Путіна

Є чи немає наступу ЗСУ на півдні України? Хто насправді керує російською армією? Чим обернеться поразка Кремля у війні з Україною для Росії та Путіна та чи може це спричинити протестні настрої у росіян? Ці запитання проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поставив ексвіцепрем'єру та колишньому голові Держкоммайна Росії Альфреду Коху, який тепер є опозиційним до Кремля політиком і проживає у Німеччині.

Альфред Кох

– В інтерв’ю Радіо Свобода торік ви говорили, що Україні треба визначитися: чи торгувати, чи воювати з Росією, маючи на увазі газ. Прокачування газу продовжується в обсязі 20% від можливостей ГТС. Як це може використати Росія у війні з Україною?

– Вже ні, навіть якщо Росія повністю припинить постачати газ у Європу – Європа не замерзне.

– А щодо промислового виробництва в Німеччині?

– На сьогодні газосховища заповнені на 85%. Немає жодних сумнівів, що вони до початку опалювального сезону будуть заповнені майже на 100%. Тому зиму ми пройдемо (переживемо – ред.) нормально, враховуючи споживання (газу – ред.) промисловістю. А взимку, у січні-лютому, запустять вже термінали з приймання скрапленого газу, і гостроту проблеми буде знято. Зрозуміло, що цей газ, який тепер купує Німеччина в Нідерландів та Норвегії, частково в усьому світі, дорожчий, ніж російський. Ну, а що робити? Це буде платою за злізання з газової голки, яку Німеччина має заплатити й вона її платитиме.

– Росія може зробити ще гірше Україні тим, що не буде тиску в газотранспортній системі України, тож українці мерзнутимуть?

– Українці скоріш замерзнуть від того, що вся опалювальна інфраструктура зруйнована, ніж від того, що не буде російського газу.

– Як ви оцінюєте нещодавню заяву канцлера ФРГ Шольца про те, що ЄС потрібно прийняти Україну, Грузію та Молдову? Ще у травні Німеччина скептично ставилася до надання Україні статусу кандидата.

– Я дуже гарно до цього ставлюся. Що ж у цьому поганого? Я дуже радий, що Шольц переглянув свою позицію.

– Як гадаєте, чому це сталося?

– Світ змінюється, і люди свої погляди змінюють. Це якраз нормально. Гірше було б, якби світ змінювався, а люди все одно думали так, ніби він не змінюється.

– Що могло змінити думку Шольца, його партії SPD чи коаліції?

– Мало чого. Може, він з’їздив у Київ, побачив усе, що накоїла російська армія, як Україна бореться, і вирішив, що вона гідна того, щоб вступити до європейської спільноти. Але нащо мені спекулювати на речах, на яких я не знаюся?

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Києва 16 червня 2022 року

– Днями ви писали в соцмережах, що Україні варто якомога швидше почати наступ на півдні, не чекати на 100% постачань техніки та озброєнь, обіцяних Заходом. У понеділок всі почали говорити, що ЗСУ почали наступ. Яким може бути його позитивний та негативний результат для України?

– А я не знаю, чи почався він (наступ – ред.). Може, це – взагалі інформаційний шум. Поки про цей наступ жодні офіційні особи не говорять. Жодних результатів ми не бачимо. Судячи з тих мап, які оприлюднив Інститут вивчення війни (США – ред.), там жодного просування немає. Тому це все… Поки це – повідомлення якихось незалежних блогерів, до того ж, дуже туманні та незрозумілі. Ми не розуміємо, де проходить зараз лінія фронту. Якщо вірити мапам Інституту вивчення війни, то вона проходить практично там же, де вона й проходила останні місяці.

– Міністерство оборони України виступає за те, щоб медіа висвітлювали війну обережно, щоб блогери та журналісти менше втручалися у цей процес. Радять слухати офіційні заяви, яких небагато.

– Поки цих заяв немає, ми й не будемо говорити про жодний наступ. Немає заяв – немає наступу, абсолютно правильно. А нащо нам висмоктувати з пальця подію, яка офіційно не підтверджується?!

– Чому, на вашу думку, в Україні хочуть обмежити інформацію про перебіг воєнних дій, про ситуацію на фронті? Кому це вигідно?

– Я – не фахівець в галузі військової таємниці. Можливо, занадто часте інформування публіки про деталі воєнної ситуації, особливо з відеороликами, фотознімками, картами та іншим, дає забагато занадто вразливої інформації противнику, і вони не хочуть цього.

Я нагадаю вам: нещодавно було вдале потрапляння в Попасній, у штаб ПВК «Вагнера». Як писали, воно сталося через те, що якийсь з російських кореспондентів опублікував фото, на якому було видно адресу будинку. Мабуть, таких ексцесів і хочуть уникнути українські військові, коли просять журналістів не особливо завзято висвітлювати перебіг воєнних дій.

– Британська розвідка повідомила про те, що міністра оборони Сергія Шойгу, швидше за все, відсторонили від ведення війни в Україні. Ви писали про те, що Шойгу зробив кар'єру, «‎зображуючи серйозного мужика». Хто тепер керує війною в Україні з російського боку?

– Генштаб, вочевидь, як у будь-якій армії світу, так, як в радянській армії, як у російській армії завжди було. Армією керує аж ніяк не міністр оборони. Армією керує Генштаб.

– Ваш прогноз, коли закінчиться війна, чим це обернеться для Росії, України та Європи?

– Дивлячись, чим вона закінчиться… Розумієте, трагедія цієї війни та її особливість полягає у тому, що в обох сторін немає чіткого образу перемоги. Ніхто не розуміє, чого він хоче домогтися в результаті цієї війни. Чого хоче Україна? Вона хоче звільнити всю свою територію, включно з Кримом та Донбасом? Або лише вийти на кордони 23 лютого? Або, може, вона хоче підняти свій прапор над Кремлем? От чого хоче Україна?

– Відповідно до заяв Зеленського, почати мирні переговори не раніше, ніж Росія відведе свої війська на кордони станом на 23 лютого. А глобальна мета – звільнити усі територій України у кордонах 1991 року, тобто і Крим, і Донбас.

– У цьому ж є розбіжності. Якщо він почне мирні переговори, коли віджене агресора на кордони 23 лютого, то в цей момент… Переговори ж не можуть початися, а воєнні дії тривати. Напевно, в цей момент зупиняться воєнні дії, правильно? Значить, завдання – звільнення Криму та Донбасу буде остаточно зняте з порядку денного.

– Яким ви бачите образ перемоги для України?

– Я не беру на себе таку відповідальність. Нехай (образ перемоги – ред.) формулюють самі українці. Тим більше я не можу сформулювати, чого хоче Путін, і не розумію, який образ перемоги в нього в голові.

– Якщо Україна звільняє всі свої території, включно з Кримом та Донбасом…

– І відганяє Путіна на територію Росії… У цей момент війна припиняється чи ні? Просто лінія фронту збігатиметься з державним кордоном. Але вона залишатиметься лінією фронту. Будуть обстріли, бої, напади, спроби атакувати.

– Якщо паралельно в Росії не виникнуть протестні рухи…

– А чому вони мають виникнути? Що їм заважає зараз виникнути? Якщо вони тоді виникнуть, чому вони зараз не виникають?

– Можливо, більше снарядів летітиме у відповідь на територію РФ.

– І це змусить росіян йти на Кремль? Ви в це вірите? Я просто не дуже розумію, чому поразка Росії обов’язково має призвести до падіння режиму Путіна. Всі чомусь вважають, що це – синоніми (поразка у війні в Україні та повалення режиму Путіна – ред.), це аж ніяк необов’язково. Він може зазнати поразки й продовжувати керувати Росією, посиливши репресії проти невдоволених.

– Не було раніше того, аби Путін програв і залишався при владі. Він здобував невеликі перемоги над слабшими державами, лишається на коні та збільшує свій рейтинг.

– Тепер у нього рейтинг упаде. А що з того? Він так влаштував виборчу кампанію (у Росії – ред.), що вона ніяк не пов’язана з реальним волевиявленням. Тому він намалює собі будь-який результат. Навіть якщо в нього рейтинг буде нульовим.

– Тоді це буде подоба Північної Кореї або Туркменистану…

– А зараз вже (Росія – ред.) не подоба Північної Кореї? Ми ще якісь ілюзії маємо? Як на мене, це – вже давно Північна Корея, вже кілька років. Принаймні з моменту цього «занулення» і голосування на пеньках – це вже давно Північна Корея.

– Поки немає голоду і поки немає абсолютно закритих кордонів…

– Але Північна Корея характеризується не лише голодом. А якби в Північній Кореї не було голоду, то все було б добре? Оце буде Північна Корея без голоду.

– Якщо з Росії тікатимуть люди з гуманітарних підстав, чи буде їх приймати Європа так, як тепер приймає українців?

– Я б дуже цього хотів.

• 31 серпня Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель анонсував зупинку дії спрощеного візового режиму для громадян Росії. При цьому він зазначив, що сусідні з Росією країни можуть вдаватися до заходів на національному рівні, аби обмежити доступ до блоку через свої кордони, відповідно до Кодексу Шенгенської зони ЄС.
• Раніше Латвія, Литва, Польща, Фінляндія та Естонія виступили зі спільною заявою, в якій назвали в’їзд громадян Росії до країн Шенгенської зони загрозою громадській безпеці. Вони вимагають від Європейської комісії вжити заходів для обмеження в’їзду російських туристів, інакше вони розглядають можливість зробити це на національному рівні.
• Після вторгнення Євросоюз припинив з Росією авіасполучення, в'їзд до країн ЄС став можливим лише через транзитні країни чи через наземні прикордонні переходи. Раніше країни Балтії закликали припинити росіянам візи повністю, принаймні туристичні. Проти виступають деякі західноєвропейські члени союзу, зокрема Німеччина та Франція.
• Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю газеті The Washington Post закликав західні країни заборонити в’їзд усім громадянам Росії.

​