Заяви з Румунії та Угорщини про «поділ України» та реакція в Україні

Чому окремі політики Угорщини і Румунії заявляють про наміри претендувати на українські території? Хто ці політичні діячі, чи пов'язані вони з Росією і чи мають підтримку серед населення? Як такі заяви сприймають жителі окупованих територій України, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Угорщина має претендувати на Закарпатську область у разі поразки України у війні, заявив 27 січня угорський правий політик, лідер партії «Наша Батьківщина» Ласло Тороцкаї. Це не перша подібна заява цього політика. Раніше, у листопаді 2022 року він говорив про бажання, щоб в Угорщини та Польщі були спільні кордони, також натякаючи на Закарпаття.
• У День незалежності Польщі Тороцкаї публікував світлину, яку зробили після захоплення Угорщиною Закарпаття в 1939 році. На знімку поляк і угорець тиснуть руку біля прикордонного стовпа. Міністерство закордонних справ України тоді відреагувало і закликало уряд Угорщини засудити заяви депутата.
• Нова заява Тороцкаї пролунала напередодні офіційної зустрічі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, голови ОП Андрія Єрмака та міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто в Ужгороді. Під час пресконференції Сійярто зазначив, що Угорщина підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Кулеба також підкреслив, що погрози анексувати українські території йдуть всупереч офіційній позиції Будапешта.
• Заява про наміри претендувати на українські території пролунала днями і з Румунії. Голова націоналістичної румунської партії «Альянс за союз румунів» (AUR) Клаудіу Тирзіу сказав, що готовий пожертвувати членством Румунії в НАТО, щоб претендувати на території України, зокрема, Буковину і Бессарабію, де проживало румунське населення. Політик вважає, що його країна перебуває на роздоріжжі, маючи справу з «великими імперіями», маючи на увазі Росію і НАТО.

В американському Інституті вивчення війни зазначили, що за допомогою таких політиків Росія, ймовірно, розпалює і використовує націоналістичні настрої в Європі, щоб «вбити клин» між Україною і її західними сусідами.

«Реакція негативна»

Що означають нові заяви про наміри претендувати на українські території, чи пов'язані вони з Росією і як сприймаються жителями окупованих регіонів, ми запитали журналістів, політиків та експертів.

Директорка Румунської служби Радіо Свобода Елена Нарциса Танасе розповіла «Новинам Приазов'я», що висловлені Тирзіу думки не відображають ані позицію політичної більшості у Румунії, ані настрої серед населення. Втім, цього року у країні відбудеться низка виборів, і є ймовірність, що радикальна партія отримає більше підтримки, ніж раніше.

«Клаудіу Тирзіу є сенатором від «Альянсу єдності Румунії». Це радикальна партія з націоналістичною позицією, і для розуміння цієї заяви важливо також розуміти її контекст. Ми говоримо про те, що пан Тирзіу заявив, що Румунія повинна забрати частину території України та Молдови. Він зробив ці заяви в день історичного свята для Румунії – Дня малого об'єднання, об'єднання румунських князівств у 19-му столітті. Таким чином це був день, коли політики мають нагоду звертатись до історії», – зауважила вона.

Лідер румунської партії AUR Клаудіу Тірзіу

Журналістка зазначила, що «Альянс за об'єднання румунів» (AUR) отримав 10% мандатів на попередніх виборах, а опитування зараз показують, що ця партія має шанси на зростання.

«Деякі дослідження навіть вказують на те, що ця партія подвоїть свої мандати. Проте жодна з партій – ліберали, соціал-демократи або інші проєвропейські партії – не бажає утворювати альянс з AUR, партією пана Тирзіу. Таким чином можна сказати, що це досить ізольована ситуація. І, крім того, у громадськості Румунії спостерігається досить негативна реакція щодо цієї заяви», – каже Елена Нарциса Танасе.

«Румуни проти Путіна»

За словами журналістки, румунське суспільство одностайно підтримує Україну і в ньому немає проросійськи налаштованих груп.

«Румуни виступають на підтримку України. Однозначно. Тут немає політичних партій або громадських груп, які б підтримували Росію. Румуни однозначно проти Путіна та Росії, за їхньою поведінкою зараз. Це стосується довгого історичного періоду російської окупації та радянської окупації Румунії після Другої світової війни. Колективна пам’ять працює проти Росії в Румунії. Навіть найбільше антизахідні партії, як наша, про яку я розповідала вам, не наважиться висловлювати проросійські позиції. Румуни однозначно проти Путіна», – наголосила вона.

Втім, вона зауважила, що підтримка румунським суспільством українського народу на початку повномасштабного вторгнення РФ була набагато більшою і щирішою, ніж підтримка румунської влади.

«Але щоб бути точною, румунська держава виступає на захист України. Іншого варіанту немає», – додала співрозмовниця.

Що жителі Румунії думають про анексію українських територій? Опитування

Звʼязок з РФ

Експерт з міжнародної безпеки фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко розповів «Новинам Приазов’я», що праворадикальні політики, які поширюють подібні антиукраїнські заяви у Європі, можуть бути пов'язані з Росією.

«Практично всі західноєвропейські ультраправі так чи інакше мають певний стосунок до або російських спецслужб, або безпосередньо до Кремля. Тобто у переважній більшості це політичні сили, які досить серйозно фінансуються російськими спецслужбами. В деяких випадках це політичні сили, створені довкола людей, які особисто близькі до путінського оточення чи навіть особисто до російського президента. Відповідно, притримуються такі теж ультраправих поглядів, і довкола них формуються такі от проєкти праворадикального спрямування», – пояснив він.

Росія використовує праворадикальні сили у Європі для того, щоб розколювати західноєвропейське суспільство з тих чи інших питань, а також щоб розхитувати симпатії до міжнародних інституцій: таких, як ЄС і НАТО, каже експерт.

Тарас Жовтенко

«Таким чином російські спецслужби, по-перше, намагаються контролювати ситуацію всередині країн Західної Європи, й при потребі цю ситуацію дуже швидко погіршувати в плані певних суспільних конфронтацій. І зрештою, ще одна мета, яку переслідують ось такі праворадикальні сили європейські з подачі російських спецслужб, – це насправді відтінення, так би мовити, російської пропаганди і створення для неї сприятливої картинки», – підкреслив він.

На думку експерта, в заяви румунських і угорських певних політичних діячів дуже гарно лягає російський пропагандистський наратив, який говорить про те, що нібито всі країни, які є сусідами України на Заході, входять в ЄС і НАТО, насправді виношують плани з розчленування України.

Такі політики не представляють офіційну позицію влади та не мають широкої підтримки серед населення, додав Жовтенко.

«Треба про це пам'ятати, що ці люди відпрацьовують той ресурс, який в них вклала російська влада та путінський режим. І все, що вони говорять, це все треба сприймати як таке відпрацювання. Тобто це, з точки зору якихось практичних кроків, насправді не більш ніж порожній шум, тому що ці люди абсолютно ніяк не репрезентують чинну виконавчу владу ні в Румунії, ні в Угорщині», – зауважив експерт.

Вплив на українців в окупації

Депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков зазначив, що заяви радикальних європейських політиків не можуть бути поза увагою людей, які перебувають у російській окупації.

Знищений Силами оборони України танк армії РФ на пшеничному полі. Харківщина, 22 лютого 2023 року

«Викликають дуже змішані почуття у мешканців і нашого регіону. Чому? Тому що ми розуміємо, наскільки ці люди (європейські політики – ред.) далекі від реальності й від тих жахіть, які відбуваються тут. Вони не розуміють, що сьогодні фактично, в тому числі, і Україна ціною власних життів, життів свого населення, своїх солдатів захищає їхній спокій», – пояснив депутат.

Тому, додає, заяви з сусідніх країн про можливі нові анексії українських територій сприймаються жителями, зокрема південних українських регіонів, наближених до захоплених теренів, дещо агресивно.

«Ці заяви викликають злість і агресію, тому що от не підтримують нас, а, навпаки, паразитують на нашому горі. Тому що росіяни (влада РФ – ред.) не зупиняться на Україні, вони підуть далі, що фактично декларують у своїх публічних заявах. І така позиція, я б сказав інфантильна, – думати, що це обійде якісь країни, на кшталт Румунії, Словаччини чи Угорщини, які допускають подібні вислови», – зазначає Ашурбеков.

«Гра з вогнем»

Також політики, які припускаються висловлювань щодо можливої анексії українських територій, не розуміють, наскільки зміцнилася українська армія і суспільство, вважає депутат.

Радикальні європейські політики і надалі будуть використовувати тему України, щоби намагатися здобути популярність серед виборців, додав Ашурбеков.

Наслідки російського авіаудару по прифронтовому місту Оріхів у Запорізькій області

«Вони граються з вогнем, не розуміючи потужності, яка сьогодні є в Збройних сил України, у консолідованому українському суспільстві. Тому я думаю, що, крім роздратування і злості, подібні вислови ніяким чином не підривають віру в себе. З точки зору силового потенціалу, ні Угорщина, ні Словаччина, ні Румунія у нас нічого забрати не можуть. А деяким їхнім політикам треба бути трошки обережнішими, тому що вони насправді перебувають у досить спокійному місці зараз», – прокоментував запорізький політик.

Він вважає, що в таких випадках важливою є українська дипломатична позиція, щоб розмежовувати офіційну владу, суспільство цих країн від таких радикальних політиків.

Про реакцію України

Народний депутат Олексій Гончаренко також вважає, що Україна має всіляко реагувати на подібні заяви з боку європейських політиків.

«Є, на жаль, маргінальні політики в кожній країні, і заяви можуть бути абсолютно різні. Але вони також показують нам, що російські агенти не сплять. І те, що Росія неодноразово пропонувала: «Давайте, поділимо територію України, роздерибанимо. Це нам, а то беріть собі». І ми бачимо, що ці заяви, дії та ідеї продовжують жити. Вони продовжують їх штовхати. Враховуючи, через що Україна проходить, ми не можемо до цього ставитись легковажно. Обов'язково треба реагувати і дипломатично, і на рівні спецслужб – забороняти в'їзд, виявляти таких агентів», – зазначив депутат.

Олексій Гончаренко

Гончаренко переконаний, що заяви радикальних європейських політиків щодо українських територій не перейдуть до якихось дій у цьому напрямку.

«Нам треба дипломатично на це реагувати та пояснювати абсурдність всього цього, і що наше завдання – жити дружньо з Румунією і мати близькі союзницькі відносини, як зі своїм сусідом. А такі заяви, безумовно, можуть тільки нищити відносини між двома країнами. Головне завдання України сьогодні – це деокупація своїх територій. Зазіхання зазіханнями, але ж ніяких дій немає поки що. Я впевнений, що і не буде. У всякому разі ми маємо все для цього зробити. Але, на жаль, з боку РФ є не зазіхання, а є конкретні дії, конкретна окупація. І це є головним викликом для України», – додав він.

Агентів Кремля, звісно, ніхто не буде визнавати, що вони є, навіть якщо їх за руку піймають. Ми можемо лише згадати про те, що за час повномасштабного вторгнення Путін неодноразово заявляв про начебто територіальні претензії Польщі, Угорщини та Румунії на українські землі. Ці заяви неодноразово спростовувала влада цих країн. Аналітики ISW зауважили, що російські джерела розширили нещодавні заяви Тороцкаї й Тарзіу й підкреслили ці ультранаціоналістичні претензії Румунії й Угорщини на українську територію. Аналітики також нагадали, що раніше Росія пропонувала ідею «розподілу України» між Росією і Заходом до повномасштабного вторгнення.

«Президент Росії Володимир Путін й інші високопоставлені російські чиновники відновили цей наратив у грудні 2023 року, заявивши, що Україна має історичні «територіальні суперечки» з Польщею, Румунією й Угорщиною, але може зберегти свій «суверенітет», якщо вся країна складатиметься з меж Львівської області», – йдеться в звіті ISW.

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Москва заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території. Від самого початку Кремль називає війну «спеціальною операцію».
• У вересні 2022 року влада РФ оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих – Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської.
• Україна і Захід засудили це як незаконне загарбання чужої території воєнним шляхом.