УЖГОРОД – На 29 січня в Ужгороді запланована зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та глави Офісу президента України Андрія Єрмака із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто. Як повідомив Радіо Свобода речник українського МЗС Олег Ніколенко, переговори стануть продовженням нещодавніх політичних контактів двох країн.
Угорщина, член Євросоюзу і НАТО, у час російсько-української війни послідовно критикує військову допомогу Україні під різними приводами, критично висловлюється щодо євроатлантичної інтеграції України та неодноразово демонструвала своє прихильне ставлення до Кремля.
На думку дослідників, угорські державні медіа також поширюють проросійські наративи.
Як саме Угорщина інформаційно впливає на настрої на Закарпатті, домівку найбільшої угорської громади в Україні? Як на це може вплинути українська держава?
Запланована зустріч
Речник МЗС України Олег Ніколенко, повідомляючи про заплановану на 29 січня зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та очільника Офісу президента України Андрія Єрмака із главою МЗС Угорщини Петером Сійярто, зазначив: «Ключовими темами стануть організація зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана задля просування важливих для України рішень в Європейському союзі та комплексного розвитку двосторонніх відносин».
«Ми маємо розмовляти й налагодити конструктивний діалог», — сказав агенції «Інтерфакс-Україна» керівник Офісу президента Андрій Єрмак. За його словами, країни мають обговорити весь спектр питань.
Угорщина послідовно критикує військову допомогу Україні з боку Заходу під різними приводами. У квітні угорський керівник казав, що України «фінансово не існує». У жовтні 2023 року Орбан заявив, що його країна продовжує спілкування з Росією «заради миру», у листопаді повторяв, що Україна не може перемогти Росію на полі бою.
Наприкінці серпня минулого року Віктор Орбан під час інтерв’ю зазначив, що Захід має укласти угоду із президентом РФ Володимиром Путіним, яка не передбачатиме повернення окупованого Криму та членство України в НАТО. У відповідь на це в МЗС заявили, що «Україна не торгує ні своїми територіями, ні своїм суверенітетом».
26 січня високопосадовець ЄС на умовах анонімності повідомив агенцію Reuters, що переговори ЄС про 50 мільярдів євро для України ускладнюються через позицію Будапешта. При цьому Угорщина з липня 2024 року має головувати у ЄС й зможе більше впливати на процес європейської інтеграції України.
Як «допомогла» масштабна війна
Наскільки успішно Угорщина просуває порядок денний уряду Орбана за межами країни? Дослідженням зайнявся угорський аналітичний центр Political Capital, який нещодавно оприлюднив результати своєї роботи, а саме, впливу угорських медіа на закордонних угорців.
В аналізі брали участь експерти, які моніторили угорськомовні медіа в Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. На Закарпатті проживає найбільша угорська меншина на українських теренах, виходять угорськомовні ЗМІ, а на більшій території області можна налаштуватися на сигнал радіо та телебачення Угорщини.
Закарпатський письменник Банди Шолтес був учасником моніторингової групи аналітичного центру Political Capital від України. Він добре володіє угорською і знає середовище.
Шолтес розповів у коментарі Радіо Свобода, як тлумачити висновки дослідження.
Якщо порівняти вплив угорськомовних ЗМІ із сусідніми країнами, де є великі угорські спільноти, то на Закарпатті дезінформації та «прообранівських» наративів найменшеБанди Шолтес
«Серед ключових наративів, які досліджувалися у всіх чотирьох країнах, були такі: Захід несе відповідальність за війну, порушивши російську «сферу інтересів», озброївши Україну і спричинивши серйозну економічну кризу, «відкинувши мир» і запровадивши санкції. А росіяни уособлюють нормальність, захищаючи традиційні цінності на противагу Заходу, який переживає кризу ідентичності. Але, якщо порівняти вплив угорськомовних ЗМІ із сусідніми країнами, де є великі угорські спільноти, то на Закарпатті дезінформації та «прообранівських» наративів найменше. Наприклад, якщо у словацьких угорськомовних медіа просування певних таких ідей сягає 68%, то на Закарпатті лише 4%», – зазначає Банди Шолтес.
За його словами, після 24 лютого 2022 року, значна частина закарпатських угорців виїхала, а місцеві заробітчани, які працюють на підприємствах у сусідній Угорщині, забрали до себе сім’ї і не приїжджають додому навіть на свята, як було до цього. Це один з чинників, який технічно зменшує кількість послідовників угорських медіа на Закарпатті.
Щоб не публікували угорськомовні ЗМІ, їхній вплив упав. Бо кількість читачів упалаБанди Шолтес
«Офіційних даних немає, але, якщо подивитися по угорськомовних селах, приблизно половина місцевих угорців [перебувають] за кордоном. Щоб не публікували, щоб не робили угорськомовні ЗМІ, їхній вплив упав. Бо кількість читачів упала, – каже Банди Шолтес. – Треба ще враховувати такий момент. У нас працівники місцевих угорськомовних ЗМІ у постійному контакті з іншими місцевими журналістами, читачами, живуть у цьому середовищі. Вони бачать, що відбувається, усі похоронні процесії. Читають, як не поширювати фейки та протистояти російській пропаганді. Знають і розуміють, що в Україні це питання виживання, буквально життя і смерті, якщо йдеться про поширення фейків чи дезінформації. Ця позиція стосується, до речі, і соцмереж, їх також досліджували».
Угорськомовні медіа на Закарпатті усвідомили реальність – Тужанський
Те, що медіавпливи Угорщини на споживачів інформації у порівнянні з довоєнним станом в Україні знизилися, підтверджує і Дмитро Тужанський, директор Інституту центральноєвропейської стратегії, який вважає: щодо медійного впливу Угорщини на Закарпаття і у Закарпатті «існує багато міфів, конспірологій і, звичайно, перебільшень».
«Якщо брати станом на зараз, то цей вплив незрівнянний з тим, який ці медіа мали ще буквально три роки тому, – каже Тужанський. – Наш інститут фактично безперервно досліджує медіапростір Закарпаття з точки зору якраз угорської тематики. І у 2020 році ми спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели велике дослідження. Де з’ясували, що для 57,4%, представників нацменшин Закарпаття (угорці, словаки, румуни, роми) саме іноземні, але не російські, телеканали і радіо є ключовим традиційним джерелом інформації. Ця цифра була не такою далекою від українських телеканалів як джерела інформації – 70,8%. Російські телеканали тоді були на рівні 16%. Ми не можемо виокремити суто угорську нацменшину, але в цих 57,4% значний вплив мають саме медіа Угорщини, насамперед угорське телебачення, насправді це державне пропагандистське ТБ М1, вплив якого зберігається».
Але, наголошує Дмитро Тужанський, повномасштабне вторгнення змінило ситуацію. Однак стосовно тільки ЗМІ, які мовлять для угорської меншини з території Закарпаття.
Після 24 лютого 2022 року угорські державні медіа продовжують поширювати оці проросійські наративиДмитро Тужанський
«Це угорськомовні українські медіа, засновані переважно угорськими організаціями в Україні: КМКС, УМДС. Це такі, наприклад, як газета Kárpátalja, угорська редакція ТV21. До початку повномасштабного вторгнення ці медіа справді синхронно із державними угорськими поширювали проросійську дезінформацію. Оці всі натяки на можливу якусь громадянську війну в Україні, громадянський конфлікт на Донбасі, утиски нацменшин, зовнішніх управлінь тощо. І тут важлива різниця: після 24 лютого 2022 року угорські державні медіа продовжують, на жаль, поширювати оці проросійські наративи. Частково їх далі споживає угорська громада в Закарпатті. Водночас угорськомовні медіа на Закарпатті повністю перестали поширювати проросійську чи будь-яку іншу дезінформацію, хоча вони, звичайно, зберегли поширення позитивних новин про угорський уряд. Я би не називав це цензурою чи самоцензурою. Це просто усвідомлення реальності. Хоч політичний контроль один і той самий, це важливо розрізняти», – пояснює Дмитро Тужанський.
На його думку, загалом російське вторгнення стало приводом і мотивом для того, щоб український медіапростір позбувся великої кількості каналів, які використовувала російська чи будь-яка інша пропаганда.
«Має бути прописана конкретна відповідальність за дезінформацію» – Юрчишин
Як мінізувати інформаційні впливи сусідніх держав, і наскільки вони є визначальними у всьому інфополі, висловлює свою думку Ярослав Юрчишин, голова комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.
«Питання складне і має довгу історію, адже інформаційний вплив Угорщини на Закарпаття був актуальним іще задовго до Орбана. Не завжди він негативний, але останнім часом містить суттєві ознаки дезінформації. Часто в інтересах країни-теториста Росії. Щоб мінімізувати такий інфовплив, потрібно, щоб люди довіряли українським ЗМІ, які неупереджено висвітлюють події. Але в цьому питанні також є нюанси. За даними КМІС на грудень 2023 року, лише 29% респондентів заявили, що довіряють українським медіа. Коли люди не довіряють нашим ЗМІ – вони шукатимуть правду деінде», – каже парламентар у коментарі Радіо Свобода.
І продовжує: «На мою думку, формування довіри до українських ЗМІ – це про гру в довгу:
По-перше, наша держава має вести чітку проукраїнську лінію в регіональних ЗМІ, які спонсуруються державним бюджетом. Якщо угорці, молдовани, болгари, поляки та інші етнічні групи хочуть отримувати інформацію своєю рідною мовою, ми маємо давати їм таку змогу. Але це має бути якісний контент із акцентом на український інтерес.
Потрібно створити такі умови, коли б угорці в Україні змогли обирати між доброчесними нашими та доброчесними закордонними медіаЯрослав Юрчишин
По-друге, я вважаю, що зараз, під час війни, коли суспільство отримує сотні інформаційних повідомлень щодня, державні регуляції мають бути більш жорсткими до тих країн, які ведуть активну зовнішню політику щодо етносів на території України. Я тільки за те, щоб іноземні медіа працювали в Україні, але має бути прописана конкретна відповідальність за дезінформацію, яка поширюється проти нашої національної безпеки. Якщо ЗМІ регулярно цим займаються, вважаю, що РНБО має повне право ініціювати закриття такого медіа. Звісно, з дотриманням усіх норм українських законів і через суд.
Потрібно створити такі умови, коли б угорці в Україні змогли обирати між доброчесними нашими та доброчесними закордонними медіа. Допоки ззовні йтиме пропаганда, а Україна пропонуватиме релевантний контент без прикрас, – люди будуть схильні обирати гучні заголовки та популістичні гасла. Адже це «зручніший» шлях».
На думку Ярослава Юрчишина, найкращим запобіжником у питанні недовіри до пропаганди має стати медіаосвіта та критичне мислення.
Форум