Дарина Довгопʼята
На тимчасово окупованих частинах Запоріжжя, Херсонщини, Луганщини та Донецької області активізувалася кампанія з вербування українських дітей до Росгвардії, повідомляє Центр національного спротиву. Зокрема, йдеться про випускників місцевих шкіл для подальшого навчання у російських вищих військових та поліцейських закладах освіти. Наприклад, учням 11-х класів пропонують вчитися на факультеті тилу у Пермському воєнному інституті військ національної гвардії Росії.
Чи є такі дії російських окупантів щодо українських дітей воєнним злочином? В чому полягає небезпека? І як цьому протидіяти? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.
Омбудсмен наголошує, що дії російських загарбників щодо українських дітей є воєнним злочином, який мають визнати геноцидом.
– Згідно з міжнародним гуманітарним правом є 5 елементів геноциду як воєнного злочину, один з них – це примусове переміщення дітей з однієї етногрупи в іншу. Це те, що роблять зараз росіяни. Вони окупували частину нашої держави, забрали українських дітей: частину депортували, частину залишили на тимчасово окупованій території, але розпочали стосовно всіх українських дітей процес так названої зміни ідентифікації.
Кожного дня знаходяться під впливом російської пропаганди
Він зазначає, що РФ через різні інструменти доносить дітям на ТОТ та депортованим думку, що «України й українського етносу ніколи не існувало, їхня рідна мова – російська, а територія України – це російські землі».
– Меседж який доносяться дітям про те, що головний подвиг, який ви можете скоїти і ціль вашого життя – це вмерти за вашу батьківщину – за Російську Федерацію. Всі 100% дітей, які зараз на тимчасово окупованій території України або кого росіяни депортували – вони всі кожного дня перебувають під впливом російської пропаганди.
«1,5 мільйона українських дітей на ТОТ»
Голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна у коментарі Суспільному заявила, що на тимчасово окупованих територіях України в складі мілітарного центру «Юнармія» перебуває понад 35 тисяч дітей. Уповноважений з прав людини цю інформацію не підтвердив, натомість розповів, що за даними українського уряду, на ТОТ України залишаються близько 1,5 мільйона українських дітей.
– Я офіційно не можу підтвердити дані, скільки українських дітей перебувають в лавах цієї мілітарної російської організації, але ми бачимо, що там абсолютно всі українські діти повинні бути членами тих чи інших військових дитячих або молодіжних організацій. Всі!
Лубінець стверджує, що українським дітям не дають вибору – вони обов’язково повинні бути вписані як члени та членкині російських громадських військових організацій.
Саме з українських дітей росіяни виховують наступне покоління російської армії
– Ми бачимо таку системну відмінність – своє населення вони не змушують вступати в такі військові організації. Однак для українських дітей – вони всі 100% повинні туди записатися, брати активну участь і виховуватися, як майбутні російські солдати. Саме з українських дітей росіяни виховують наступне покоління російської армії.
– Саме вони повинні воювати проти України в майбутньому. Ми до речі вже це бачимо: ті діти, які на момент окупації Криму, частини Донецької, Луганської областей ще були дітьми – зараз вони дорослі, вони всі повинні воювати проти української армії. Це колоніальна політика.
Як протидіяти?
Омбудсмен наголошує, що механізм протидії мілітаризації Росією українських дітей складається з двох частин: в першу чергу – це звільнення всіх тимчасово окупованих територій України, в другу чергу – це співпраця з міжнародними партнерами, щоб юридично визнати дії РФ стосовно українських дітей як воєнний злочин з усіма наслідками.
– Військово-політичне керівництво РФ повинно бути засуджено за такі дії. Повинні бути накладені санкції, які дійсно можуть зупинити цю військову машину – це повна заборона на купівлю російської нафти та газу. Тоді це будуть серйозні санкції, які призведуть спочатку до колапсу економіки РФ, а потім зупинять її агресію. Поки ми граємось в так названі персональні санкції – вони не діють, це фікція.
«Депортації продовжуються»
- Команда Save Ukraine повернула до України п’ятьох депортованих дітей-сиріт вихованців Новопетрівського інтернату Миколаївської області, яких депортували до Росії у 2022 році. Про це 31 травня повідомив засновник організації Save Ukraine Микола Кулеба.
За оцінкою Лубінця, на ситуацію з поверненням українських дітей вплинув ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт за підозрою в депортації українських дітей російській уповноваженій з прав дитини Марії Львовій-Бєловій та очільнику Росії Володимиру Путіну.
– Як людина яка безпосередньо займається процесом фізичного повернення українських дітей, я високо оцінив цей крок з боку Міжнародного кримінального суду. Я думаю, що в тому числі цей крок привів до того, що росіяни хоч і невелику кількість дітей, але почали повертати. Далі нам треба це продовжувати – не тільки ці дві особи депортували цих дітей. Це робили й продовжують робити сотні й навіть тисячі представників російської влади. Треба дати юридичну оцінку їхнім діям, засудити їх за скоєння цього воєнного злочину.
За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно.
Повернути в Україну, за даними влади на січень 2024 року, поки що вдалося близько 500 дітей.
14 травня 2024 року український уряд затвердив порядок виявлення та повернення дітей, депортованих внаслідок збройної агресії Росії. Постанова визначає взаємодію між органами, які працюють над пошуком, поверненням, соціальним захистом та реінтеграцією дітей, позбавлених батьківського піклування. За словами омбудсмена, ця постанова перевела фактичну складову в юридичну площину.
– Станом на зараз з питанням українських дітей працює велика команда. І в тому числі завдяки цим зусиллям до нас повертаються українські діти. В цю команду входять як представники української влади, так і дуже багато представників громадянського суспільства, громадські організації, наші міжнародні партнери. Й усі ми працюємо над питанням повернення українських дітей.
Він також зазначив: всі громадяни, які залишаються на ТОТ повинні розуміти, що на території РФ і ТОТ України взагалі немає такого поняття як «права людини», тому вкотре закликає виїжджати з окупації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «На вибухи не реагують, думають про суїцид»: українські діти після російської депортації та окупації ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Роздягнули догола, знімали на камеру»: життя українських дітей під контролем Росії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ховають у російській глибинці»: доля дітей-сиріт з окупованих теренів. Як їх повернути в Україну?Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.