Скільки українських дітей перебувають під контролем Росії на окупованих територіях або безпосередньо в Росії та Білорусі? Кого вдається повернути до України та чому це складний процес? Що розповідають українські діти про перебування у російських таборах, і чи схиляють їх до отримання паспортів? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- До України на початку року повернули ще одну депортовану дитину, повідомило 2 січня Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За даними відомства, у квітні 2022 року 17-річного Олександра у складі групи, де налічувалася 31 дитина, вивезли з окупованого Маріуполя під Москву. Переважна більшість дітей із тієї групи були сиротами або позбавленими батьківського піклування. Зараз хлопець вже у Києві. Він п’ятий із цієї групи, кого вдалося повернути, повідомили у Мінреінтеграції.
- Частину дітей зі «списку 31» в Росії влаштували до нових родин. Серед них були також Богдан Єрмохін та Пилип Головня, якого всиновила Уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова. Богдана Єрмохіна вдалося повернути до України у листопаді минулого року, перед тим він записав особисте звернення до президента України Володимира Зеленського. У Росії Єрмохіну вручили повістку і хотіли відправити до армії.
«Понад 1 млн дітей під владою РФ»
Засновник організації Save Ukraine, яка займається поверненням вивезених дітей, Микола Кулеба розповів «Новинам Приазов’я», що протягом 2023 року з Росії та окупованих територій їм вдалося повернути 226 дітей, понад 60 з яких – це сироти. Правозахисник зазначив, що з 2014 року під владою Росії опинилися понад 1 млн українських дітей.
Далі – фільтрація і розселення по Росії. І цих дітей в статистиці немаєМикола Кулеба
«Це ті діти, які до повномасштабного вторгнення були депортовані, які разом з сім'ями переміщалися або викрадені без сімей. Тобто в різний спосіб опинилися або в Російській Федерації, або на окупованих територіях під владою Росії. І оце біда, тому що ми чіпляємося сьогодні тільки за ту цифру, де бачимо, що цих дітей могли силоміць перевезти без відома їхніх рідних, близьких. Дітей, яких вивезли, депортували, бо це теж депортація, з сім'ями, з бабусями, з дідусями, так звані волонтери або представники Червоного Хреста, їх також повантажили у військові автомобілі, в автобуси, і повезли в Росію. Далі – фільтрація і розселення по Росії. І цих дітей в статистиці немає. Вони не фіксувалися, але це наші українські діти», – зауважив він.
«Це геноцид»
Більшість дітей, яких перевезли до Росії з окупованих територій Донецької, Луганської областей, а також із Криму з 2014 року, вже мають російські паспорти, каже Кулеба.
Це тисячі молодих людей, українців, які були русифіковані, яким прищепили ненависть до УкраїниМикола Кулеба
«Це трагедія, це геноцид. Ось ця дитина, яка сьогодні живе навіть на окупованій території, навіть у своїй сім'ї, яку змусили отримати свідоцтво про народження російського взірця, батьків змусили отримати російський паспорт, дитину змусили йти в російську школу і вивчати російські предмети, писати листи російським військовим, а особливо тих дітей, які подорослішали з 2014 року і яких мілітаризували і змусили вдягнути російську військову форму, йти воювати проти України, налаштувавши їх проти України. Оце є геноцидом. І це тисячі молодих людей, українців, які були русифіковані, яким прищепили ненависть до України, вони сьогодні воюють з Україною», – наголосив він.
Сміливість і патріотизм українських дітей часто дивують, розповідає правозахисник. Деякі з них публічно відмовляються від російських паспортів.
«Я буквально два дні тому розмовляв з дівчинкою, вона сирота, нам вдалося її з братиком повернути. І я її запитував, от дивись, чого скажи мені, яка хімія відбувалася всередині тебе, що тебе змушувало стояти, впиратися? Дівчинка мені сказала: «Я сама думаю над цим. Я не хотіла ставати росіянкою. Я ненавиділа саму думку про те, що я отримую російський паспорт».
Її намагалися всіляко психологічно розчавити. Не доходило до саме фізичного примусу. Але є один з хлопців, він також сирота, якому також не давали можливості повернутися, він зараз вже в Україні, до нього і фізичні методи виховання застосовували, бо він відмовлявся прийняти громадянство РФ. А те свідоцтво про народження, яке йому урочисто вручили московити, він порвав у них на очах. За що жорстоко був покараний», – розповів Кулеба.
«Психологічний та фізичний тиск»
Діти, які повертаються до України, розповідають, що зазнавали від окупантів як психологічного, так і подекуди фізичного тиску, стверджує засновник Save Ukraine.
Дитина памʼятає ті стусани від них, приниження, коли їх роздягали догола і знімали на камеруМикола Кулеба
«Знаєте, які погрози були? Якщо ти щось погане скажеш на Росію, то буде тобі непереливки: «Ти маєш нам дякувати і завжди пам'ятати руку, яка тобі годувала». Дитина пам'ятає, як допитували годинами або батьків або тих, хто забирав їх, і їх в тому числі. Памʼятає ті стусани від них, приниження, коли їх роздягали догола і знімали на камеру.
От уявіть, матір і дитину ФСБшник роздягає догола, знімає на камеру і каже, що, якщо ви щось погане скажете і це випливе, я поширю це відео в соціальних мережах – в тому населеному пункті, де ви жили на окупованій території. Я багато можу розповідати тих злочинів, які чинять окупанти там. І ці діти зі сльозами завжди на очах згадують кордон, вивіску Україна, український прапор, українську землю, свої емоції, сльози», – зазначив Кулеба.
«Лякають сиріт нацистами»
- За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, наразі близько 4 тисяч прийомних дітей опинилися на окупованих територіях або були депортовані на територію Росії. Такі дані відомство оприлюднило наприкінці грудня 2023 року. Відстежити їхнє ймовірне подальше переміщення неможливо. Крім того, із багатьма сім’ями, на вихованні яких перебувають діти, наразі втрачено зв’язок і доля дітей невідома, сказано у повідомленні міністерства.
- Тому нещодавно український уряд затвердив зміни, які стосуються повноважень керівників районних держадміністрацій, а також виконавчих органів місцевих рад. Тепер вони повинні подавати до Нацполіції заяви про розшук дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які примусово переміщені на територію Росії або які залишилися на окупованих територіях.
Микола Кулеба зазначив, що дітей-сиріт повертати дуже важко. Їх можуть не віддати, навіть якщо вони мають законних представників.
«Дітей, яких немає в соцмережах, у них можуть просто відібрати телефон. Як-то у хлопчика Сергійка, сироти, за яким приїхала сирота сестра в Росію забирати. Він вже був поміщений в російську прийомну сім'ю, яка не хотіла його віддавати. І сестрі сказали, що дитина не повернеться в Україну: «У вас там війна, а він буде жити в Росії, йому подобається».
За ті місяці, які він перебував в цій сім'ї, з ним так попрацювали, що хлопчик своїй сестрі сказав, що «я не поїду в Україну, бо мене вб'ють нацисти». Це те, що він чув постійно від них (прийомної російської родини – ред.). Декілька годин сестра спілкувалася з ним і намагалася достукатися до його почуттів, до того, що він є братом, що вона сестра. Нам вдалося їх повернути, і сьогодні цей хлопчик щасливо росте в українській родині», – поділився Кулеба.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Вивезли до Криму і не повернули»
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з жителькою Херсона, якій за допомогою організації Save Ukraine вдалося повернути сина з табору окупованого Криму. Туди дитина потрапила у жовтні 2022 року. Їхали начебто на 2 тижні на канікули, втім, російські окупаційні сили не квапилися повертати дітей. Ось що нам розповіла Алла Яцентюк:
«Діти повинні були повернутися 21 жовтня, проте десь 15 жовтня подзвонив Даня і каже, що мама, нам кажуть, що ми тут довше будемо. Я кажу: «Та ні, ви 21 приїдете додому, все буде добре». Десь числа 16 пізно дзвонить класний керівник і каже просто: «Забирайте своїх дітей». І зв’язок з ним пропав, у батьків почалася просто паніка. Пішли балакати з директором, дізнаватися, що сталося», – розповіла жителька Херсону.
Директор школи запевнив, що дітей привезуть пізніше, каже жінка. Але дітей так і не привезли, а вже 12 листопада ЗСУ звільнили Херсон, проте єдина найшвидша дорога до Криму була перекрита, зазначила співрозмовниця.
Адміністрація кримського табору на зв'язок з батьками не виходила. Дітей можна було забрати самостійно, втім мало хто з батьків міг собі фінансово дозволити поїздку до окупованого Криму. Аллі вдалося повернути сина через пів року.
Під час допитів нас тримали 14 годин в аеропорту «Внуково». Морально це було важкоАлла Яцентюк
«Батьки повинні були за свій кошт їхати. Коли я дзвонила перевізникам, мені казали такі досить великі суми 1-1,5 тис. доларів. Проте на той момент в мене таких грошей не було і єдиний шлях, який я змогла знайти – через Save Ukraine. Повністю поїздка до Криму і назад до Києва зайняла 14 днів. Було морально важко на допитах у Білорусі. Під час допитів нас тримали 14 годин в аеропорту «Внуково». Нас там допитували. Морально це було важко. В них ставлення таке до людини, що ти ніхто, якщо в тебе немає паспорта РФ. На тебе дивляться зверхньо, балакають досить грубо, не дивлячись на те, що я жінка. Я без зброї, я просто поїхала за дитиною. Морально це було досить важко», – каже жінка.
«Прибирали узбережжя, співали гімн РФ»
Син Алли Яцентюк Данило був упевнений, що канікули у Криму триватимуть два тижні. Вже на третьому тижні діти почали підозрювати, що їх не збираються відвозити до Херсона. У таборі їх почали налаштовувати не повертатися додому.
«Казали, що до України нам не слід вертатися, тому що «в нас не буде майбутнього, там завжди будуть постріли» та росіяни хотіли звільнити від нас самих. Сказали, що «ми повинні бути вдячні Росії, що вони нас забрали, а Україна ніхто». Навіть вони казали у своїх новинах, що це вони оплатили поїздку до України назад додому українським дітям. Була дуже сильна паніка, що ми не повернемося додому. Спочатку ми подумали, що нас просто залякують, щоб ми себе гарно вели, але потім нас вже перевели в інший табір, де ми залишилися на пів року», – розповів хлопець.
Спочатку у таборі до дітей ставилися добре, а потім почали примушувати робити те, чого вони не хотіли, каже Данило. За його словами, наприклад, їх змушували чистити морське узбережжя перед приїздом інших дітей.
Писали пояснювальну, чому вони сиділи під гімн РосіїДанило Яцентюк
«До нас приїжджала прем’єрка з Москви та нам керівництво табору казало, щоб ми одягалися гарно та прибирали свої кімнати, виступали на сцені та співали гімн Росії, «вперед Росія» і третю пісню забув. Тобто нам казали, щоб ми казали, що до нас дуже гарно ставляться. Коли у нас була зарядка, ми повинні були стояти, коли грав гімн Росії. Старшокласники, які були за Україну, вони сиділи, але потім писали пояснювальну, чому вони сиділи під гімн Росії», – згадує Данило.
«Понад 2 тисяч дітей у Білорусі»
- Аби приховати факти депортації українських дітей, Росія їх вивозить через Білорусь. Про це в кінці грудня 23-го року в інтерв'ю «Укрінформу» сказав український омбудсмен Дмитро Лубінець. За його даними, окупанти постійно складають нові списки дітей, які зараз перебувають на захоплених територіях, зокрема, в Донецькій і Луганській областях, які будуть через територію Білорусі вивезені до Росії. Відповідаючи на запитання, скільки загалом українських дітей перебувають на території Білорусі, омбудсман зауважив, що їх можуть бути тисячі.
Випадки переміщення дітей з українських територій до Білорусі відстежує білоруський опозиційний політик Павло Латушко. Він розповів «Новинам Приазов’я», що з 20-ти населених пунктів окупованих регіонів вивезли 2 тисячі 150 дітей. Розміщують їх, зокрема, у таборах Мінської та Гомельської областей.
«Переміщення здійснювалося у шість місць на території Білорусі. Ця діяльність має системний, перманентний характер. Організаторами цих злочинних дій є диктатор Лукашенко, а також його спільники, які відповідним чином виконують його доручення. Ми говоримо про те, що у Білорусі створено ієрархію, коли є керівник, який узурпував владу президента. Одночасно він є головою Вищої Державної Ради Союзної держави. Він дає відповідні доручення на міністерському рівні й надалі ці доручення ретранслюються на місцевий рівень, у тому числі так званим «недержавним» організаціям. Як приклади таких організацій, можемо назвати, ми їх встановили, це «Білоруський Республіканський Союз молоді», це «Фонд Талаї» і організація «Дельфіни», організація російська і зареєстрована на окупованій території України. Також низка інших організацій», – розповів Латушко.
Депортація українських дітей фінансується напряму з бюджету союзної держави Росії і Білорусі, стверджує він.
Діти залізничним транспортом доставляються до Мінська, автобусами розвозяться у 6 місць локації на території БілорусіПавел Латушко
«Ми також аналізуємо і висловлювання Лукашенка, де він публічно двічі 27 червня, а потім 11 серпня 2023 року, зізнавався про те, що він підтримує і продовжуватиме підтримувати цю діяльність. Нами встановлені транспортні маршрути вивезення українських дітей з окупованих територій. Це здійснюється через місто Ростов-на-Дону. Надалі діти залізничним транспортом доставляються до міста Мінськ, автобусами розвозяться у 6 місць локації на території Білорусі», – каже Латушко.
За його словами, цю інформацію білоруська опозиція одночасно передає різним партнерам: Міністерствам іноземних справ європейських держав, Держдепартаменту США, різним неурядовим організаціям, а також до Міжнародного кримінального суду.
«Військове перевиховання»
У Білорусі українських дітей так само перевиховують згідно з наративами російської пропаганди, додав політик.
«Одночасно здійснюється і військовий вишкіл та мілітаризація українських дітей. До речі, американські дослідники називають конкретну кількість груп, які їм вдалося встановити. Так, на їхню думку, перетворенню зазнавали 9 груп українських дітей, а воєнній освіті 6 груп українських дітей. Нами також наводяться як докази відео, фотографії, інші матеріали, що свідчать про те, що й дії з перетворення українських дітей та військової підготовки здійснюється за підтримки влади у Білорусі та відповідних громадських організацій», – підкреслив Латушко.
Він додав, що Лукашенко є абсолютним союзником Путіна у війні проти України, тому і надалі підтримує політику незаконного переміщення українських дітей.
«Білорусь не є нейтральною державою в контексті війни, яку розпочала Росія проти України. Тому вивезення дітей на територію Білорусі як на територію нейтральної держави також не може розглядатися. На це не давало згоди Україна. Але й тут важливо наголосити на наступній обставині. Адже режим Лукашенка мовчить про те, чому діти потрапили в таку складну ситуацію, хто винен у смертях їхніх батьків, хто винен у тому, що вони страждають від війни? А ми розуміємо, хто є ініціатором агресії – Росія, хто підтримав цю агресію – режим Лукашенка», – зазначив білоруський політик.
- Олександр Лукашенко 28 грудня взяв участь у організованій урядом зустрічі з дітьми, привезеними з окупованих Росією районів України, повідомляє агенція Associated Press, яка не може навести детальніших даних про кількість цих дітей. Виступаючи на цій зустрічі, фактичний правитель Білорусі пообіцяв «обійняти цих дітей, привезти їх до нашого дому, зігріти і зробити їхнє дитинство щасливішим».
- Недавнє дослідження Єльського університету виявило, що понад 2400 українських дітей віком від 6 до 17 років були привезені до Білорусі з чотирьох українських регіонів, частково окупованих російськими військами. Білоруська опозиція закликала Міжнародний кримінальний суд притягнути Лукашенка та його чиновників до відповідальності за причетність до незаконного переміщення українських дітей.
- Білорусь є найближчим союзником Москви з початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, коли Лукашенко дозволив Кремлю використовувати територію його країни для вторгнення в Україну. Росія також розмістила частину своєї тактичної ядерної зброї в Білорусі.
У березні МКС видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та його уповноваженого з прав дитини Марії Львової-Бєлової, звинувативши їх у воєнних злочинах – незаконній депортації дітей і незаконному переміщенні дітей з окупованих територій України до Росії. Москва ці звинувачення відкидає.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Форум