«Там розруха, людей розстрілюють, беруть у полон, катують». Високопілля на Херсонщині – друга Буча?

Якою є ситуація у селищі Високопілля Херсонської області, що перебуває в зоні проведення активних бойових дій? Чи мають місцеві жителі можливість евакуюватися на підконтрольну Україні територію? Як російські військові поводяться з населенням Високопільської громади, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Редакція зібрала свідчення жителів, які погодилися розповісти про те, що відбувається у Високопіллі, але вони не називають своїх прізвищ з міркувань безпеки.

• До Високопілля – селища міського типу на Херсонщині – перші російські танки увійшли 13 березня. Напередодні, тікаючи від війни, сюди з’їхалися чимало родин із Херсону. Люди сподівалися, що до кордону з Дніпропетровською областю ворог навряд чи дійде, повідомляють у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
• Жителі Високопільської громади Бериславського району Херсонської області упродовж тривалого часу потребують евакуації та гуманітарної допомоги. 20 травня Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про те, що на території громади ведуться активні бойові дії, і відсутнє електро-, водо- та газопостачання. Під масованими обстрілами перебували села Князівка та Іванівка. Крім цих населених пунктів, від обстрілів час від часу страждають і вже звільнені від російської армії Мала Шестерня, Новогригорівка, Тополине. Всі адміністративні будівлі громади зруйновані, стверджує українська влада.
• 4 червня через лінію фронту біля селища Високопілля близько 50 місцевих жителів намагалися вийти на підконтрольну владі України територію. Російські військові пропустили тільки 11 людей. Їх забезпечили гуманітарною допомогою, повідомляє Херсонська ОВА. Зазначається, що на окупованій частині громади відсутній мобільний зв’язок. На деокупованій частині мобільний зв’язок слабкий. У самому селищі Високопілля розташоване стаціонарне відділення для людей похилого віку, в якому перебуває 15 осіб. «Люди потребують термінової евакуації», – наголошує влада Херсонщини.
• Голова Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомляв, що у Високопіллі та Новопетрівці окупанти «знущаються з мирного населення, ті хто вирвався, розповідають жахи про вбивства та насильство». За його даними, у Високопільській та Зеленодольській громадах залишилися максимум 30% жителів.

«Окупанти зривають «зелені» коридори»

23 квітня начальник Криворізької військової адміністрації Олександр Вілкул повідомив, що жителі нині захоплених населених пунктів Херсонщини можуть евакуюватися до Кривого Рогу – адміністрація допоможе їм дістатися міста.

Голова Високопільської об’єднаної територіальної громади Ганна Шостак-Кучмяк розповіла «Новинам Приазовʼя», що російські військові вже тричі зривали так звані «зелені коридори», і в громаді досі залишаються люди, які потребують евакуації.

«Там проживають люди похилого віку та люди з інвалідністю, які не можуть евакуюватися. Тричі ми намагалися організувати «зелені коридори» для жителів нашої громади. Востаннє ми намагалися вивезти людей 21 квітня. Планували в першу чергу вивезти ці категорії людей. Але окупанти не дали нам можливості в’їхати до селища. Люди досі залишаються там», – прокоментувала вона.

За словами голови, «росіяни наче й погодили «зелений коридор», але в останню мить не пустили».

«Потім поступово почали давати людям можливість виходити з селища в сторону Зеленодольська. Люди пішки виходили, хтось їхав на велосипедах, хтось в інвалідних візках, когось везли на садових тачках», – розповіла Шостак-Кучмяк.

Через відсутність зв’язку зараз неможливо назвати точні цифри евакуйованого населення, повідомила голова Високопільської ОТГ.

«Про полонених жителів нічого не відомо»

Шостак-Кучмяк зазначила, що про деяких місцевих жителів, які потрапили в полон до російських військових, досі нічого не відомо.

«Ситуація дуже плачевна. Там розруха, є жертви серед людей, їх катували, брали у полон. Декого в перші дні взяли у полон, і досі ми про них нічого не знаємо. Переважно забирають чоловіків. Людина може просто йти вулицею, вони (окупанти – ред.) підʼїжджають і забирають її. Орки не кажуть, що потім з цими людьми відбувається. Якщо і говорять, то неправдиву інформацію», – стверджує Шостак-Кучмяк.

Вона також розповіла, що найбільш зухвало з місцевими жителями себе поводять бойовики підконтрольного Росії незаконного угруповання «ДНР».

«Вони наскільки агресивні, злі і прямо кажуть: «Ми вас терпіли вісім років. І ви нас терпіть». Вони поводяться дуже зухвало, зневажають та ненавидять нас, з ними неможливо взагалі говорити. Їм ненависно, що ми добре жили, що у нас охайні поля, у будинках були всі зручності, поки вони не прийшли. Вони все роблять, щоб це знищити, з першого дня все грабують. Також йдуть буряти та самі росіяни. Навіть вони дивуються тому, як поводять себе «ДНРівці», вони взагалі некеровані, вони п’ють, дебоширять, стріляють», – каже голова ОТГ.

Про вчинення російськими військовими злочинів проти жителів Високопілля раніше в інтерв’ю «Новинам Приазов’я» також розповідав голова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута.

За його словами, мова йде про «жорстоке поводження, побиття, викрадення, зґвалтування жінок, дівчат. Це все, що розповідають люди, і це вимагає подальшого розгляду та покарання всіх винних».

Крім того, 1 червня стало відомо, що цього дня у Високопіллі російські військові на власному подвір'ї розстріляли цивільних, чоловіка та дружину. Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав місцевий активіст Юрій Самохвалов. За його словами, завдяки допомозі односельців вбитих вдалося поховати. Загиблий Сергій Ланевич працював начальником управління праці та соціального захисту населення в місцевій районній держадміністрації.

У Херсонській обласній прокуратурі 2 червня зазначили, що обидві жертви померли від отриманих ран на місці події. За повідомленням, особа підозрюваного не встановлена, однак у відомстві стверджують, що це – один з російських військових. За фактом вбивства мирних жителів Високопілля порушене кримінальне провадження за статтею «порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством», винним загрожує довічне ув’язнення.

«Грабують магазини та населення»

Житель Високопілля Іван, з яким нам вдалося поспілкуватися, розповів, що «російські військові зайшли до селища 12 березня, а вже наступного дня почали захоплювати адміністративні будівлі і грабувати місцеві магазини».

«Голодні орки і вікна магазинів вибивали, брали все, що підходило. Приїхали БМП, завантажили все і поїхали по місцях дислокації», – сказав він.

Згодом російські військові почали грабувати і будинки місцевих жителів, розповів Іван.

«Був такий Броня – перший їхній командир. Високий, худий, в наколках – всі думали, наркоман. От він почав всім цим (розкраданням – ред.) займатися. Взяли червоний «КаМАз» десь на кар’єрі в Архангельську. Почали вибирати будинки, які справляють враження заможних: гарний дах, гарний двір. Туди заходили, людей виганяли і все вивозили під приводом, ніби щось шукають. Врешті все підряд вантажили та вивозили. Не тільки унітази та телевізори, все до самого одягу», – зауважив він.

За його словами, «окупанти давали інструкцію місцевим не зачиняти хвіртки та двері, інакше їх будуть ламати за відсутності господарів будинку».

Виїзд під обстрілами

Місцевий житель Іван також згадує, що «російські військові навмисно розповідали жителям Високопілля, що селище обстрілюють нібито Збройні сили України».

З часом чоловік вирішив залишити Високопілля, і для цього, за його словами, довелося йти пішки 9 кілометрів.

«Взяв собі пакет, поклав дві пари взуття, шкарпетки і просто пішов з тещею пішки в сторону Зеленодольська на дамбу – це 9 кілометрів. Ухвалив це рішення, бо не стало сил терпіти. Не жили, а виживали. Були плітки, що того вбили, іншого застрелили, там ще десь люди зникли, того кудись вивезли, там прилетіла міна, вбило когось», – поділився місцевий житель.

Жителька селища Високопілля Катерина, якій теж вдалося виїхати із селища, розповіла «Новинам Приазовʼя», що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії бойові дії в районі селища не відбувалися, і до нього приїжджали жителі більш небезпечних регіонів. Утім, за 10-12 днів ситуація змінилася, говорить Катерина.

«З нами була 12-річна дитина, ми дуже боялися. Ми дійшли до нашого села, чули постріли в центрі, почали вибухати на вулиці снаряди, ми ховалися в погребі. Бачимо, що наступають на нас російські окупанти. Тоді ми вирішили, що нам потрібно щось робити. Невістку з дитиною відправили у Польщу, а я залишилась сама», – розповіла жінка.

«Бомбили і центр, і всі домівки, які були поряд, але на нашу вулицю ще якось так не влучало. Бомбили з «Градів» дуже сильно, порозбивали все, там станція є у нас (залізнична – ред.), ті вулиці теж, люди там постраждали, і домівки горіли», – поділилася місцева жителька.

Катерина розповіла, що не мала наміру виїжджати з Високопілля, поки активні бойові дії не стали точитися на її вулиці.

«Ми виїжджали в кінці березня. Мені сказали взяти якийсь одяг, більш нічого не треба. Нічого не взяла, футболку, якийсь халат, капці, абсолютно все залишила вдома, не хотілося мені взагалі їхати, ну от сіла і поїхала. Зробили нам «зелений коридор». До цього люди виїжджали ним. І ми приїхали, значить, машин було дуже багато, люди пішки йшли, за руки дітей вели. Ми доїхали до блокпосту російського, там зустріли окупантів з автоматами», – згадала жінка.

За словами Катерини, російські військові на одному зі своїх блокпостів відібрали паспорти у жителів, які евакуювалися з Високопілля.

«Вони підійшли до наших машин і сказали: «Приготуйте паспорти, мобільні телефони, будемо дивитися». Ми приготували, я свій телефон трохи приховала, думаю: «Ну знайдуть, то розстріляють». Але, слава Богу, пройшло все нормально. Я навіть не встигла вийти, як в метрі від мене стояв солдат, який почав стріляти в землю. Я думала, що він стріляє по людях, видно, лякав, він нікого не поранив. Я злякалася, плакала і трусило мене страшно», – розповіла жінка.

Катерина повідомила, що документи, які в них забрали окупанти для перевірки, їм так і не повернули.

«Ми думали, що віддадуть наші паспорти і все буде добре, але вони забрали їх. Ми попросили віддати паспорти, а він каже: «А для чого вам паспорти, вас все одно на наступному посту розстріляють». Було страшно слухати таке. Але в нас вже не було ніякого вибору і виходу. Ми поїхали на другий пост, там з лісосмуги повиходили ще солдати з автоматами, почали нас перевіряти, ми сказали, що вже все віддали, то вони в багажники позаглядали і відпустили нас. Далі ми доїхали до нашого блокпосту, де стояли українські солдати, тоді ми були вже в безпеці», – розказала Катерина.

«Ні світла, ні газу, ні води, ні їжі»

З того часу ситуація у Високопіллі лише погіршується, стверджує Катерина. Від сусідів їй стало відомо, що «до неї на подвір’я прилетіли два снаряди».

«Я телефонувала додому, щоб дізнатися, що ж там робиться. І цікаво, і дуже болить за людей та дім. Питала в сусідів, чи хата моя стоїть. Вона, на щастя, ціла. Люди, звичайно, з великою скорботою відповідали, що бомблять щодня, не знають, куди діватися, що в когось хата згоріла, в когось снаряд кудись потрапив, людей кого вбили, кого поранили, немає кому допомогу надати цим людям. Помирають, і немає вже де на тому кладовищі ховати людей», – поділилася вона.

«Сусіди говорять, що немає ні сил, ні терпіння вже, бо немає ні світла, ні газу, ні води, ні їжі, на вогні варять, готують, від снарядів ховаються, кажуть, що планують виїжджати. Потім мені сказали, що нашу вулицю вже конкретно обстрілювали, що по нашій вулиці прилітало. Біля нашої хати впало два снаряди прямо у двір: один розірвався, побив вікна. А другий снаряд лежить біля порогу, там яму зробив і не розірвався. От я продзвонюю, то він і досі лежить, добре, що він хоч не розірвався, бо і хати вже б не було», – зазначила Катерина.

Ще одна жителька Високопілля Вікторія, якій вдалося звідти виїхати, вважає, що селище стане непридатним для проживання через масштабні руйнування внаслідок обстрілів.

«На цей час там взагалі живого місця немає. З усіх будівель майже не залишилось вцілілих. Я так думаю, що селище наше непридатне буде для життя. Це якщо його тільки відновити, не знаю, чи це буде можливо, чи ні», – припустила вона.

Вікторія повідомила, що водія, який допомагав їй та іншим жителям виїхати з Високопілля, російські військові того ж дня побили.

Дівчина також розповіла про свій шлях: «Нас було 22 машини, як я пам’ятаю. Нас проводив водій швидкої допомоги, дякуючи йому нам вдалося вибратися, бо він вивозив нас на свій страх і ризик. Це Віктор Гвізда. Зараз невідомо, де він, зв’язок з ним зник 29 квітня. Коли ми виїжджали, його дуже-дуже побили. Десь його перехопили орки. І незрозуміло, що і де з ним робили, але говорили, що відправили в Каховку, побили і потім відпустили, але зараз він теж десь зник, і всі його розшукують».

Житель Високопілля Іван повідомив, що ті, хто евакуювався з селища або раніше там проживав, спілкуються між собою в закритому чаті, що дозволяє обмінюватися актуальною інформацією і допомагати тим жителям, які ще залишилися у Високопіллі.

«Люди питають, яка ситуація в певному районі? І якщо хтось знає, він підписується: телефонував рідним, пів години тому, гриміло десь біля лікарні, і всі розуміють, де їхні рідні. Десь горить газ, не можуть загасити, залізничний вокзал обстріляли – всі пишуть. Тільки хтось дізнався інформацію, пишуть дату, час, де і що трапилося. Зараз дуже сильно комунікують з головою, сусідніми селами про людей, списки, які виходять, і після того, як люди виходять, можна звернутися до адміністрації, адміністрація каже, вийшла людина чи ні. Там все на офіційному рівні», – розповів він.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

• Раніше правозахисна організація Human Rights Watch повідомила про документування злочинів російських військових проти мирних жителів на півночі України. У 17 селах і невеликих містах Київської та Чернігівської областей правозахисники розслідували, серед іншого, 22 явні страти.
• 2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу, де загинули щонайменше 400 людей.
• 2 березня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду.
• Україна і представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині. Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.