Херсонський заповідник «Асканія-Нова» в окупації збирає пожертви через брак коштів

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» опинився у зоні тимчасової окупації з перших годин вторгнення російських військ на Херсонщину, стверджує керівництво заповідника. За даними адміністрації, зараз і зоопарк, і ботанічний сад «Асканії-Нова» не мають доступу до бюджетних рахунків, і змушені підтримувати заповідник власними коштами. Про те, як сьогодні живе всесвітньо відомий херсонський заповідник, та які виклики долає, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов'я» розповів директор Віктор Шаповал.

У заповіднику «Асканія- Нова»

– Пане Шаповал, якою є поточна ситуація у заповіднику? І якої саме допомоги наразі потребує «Асканія-Нова»?

– Ви прекрасно розумієте, де розташована «Асканія», у якій ситуації. По суті, ми в автономному режимі працюємо. Проблема полягає в тому, що казначейська система (а ми бюджетна організація) не функціонує належним чином.

У нас є розрахунок по заробітній платі, ми отримуємо ці асигнування, але до інших бюджетних рахунків у нас, по суті, немає доступу. Тому, в принципі, усі закупівлі, які пов'язані з кормами для тварин, ветеринарними препаратами, автозапчастинами для майбутньої сінозбиральної кампанії – для техніки, яка займається обслуговуванням всього нашого виробничого комплексу, ми закуповуємо за ті кошти, які зараз надходять від волонтерів.

Без запасу кормів колекція копитних буде приречена, стверджують в заповіднику

Ми сформували певний запас по кормах, але у нас є значні витрати. По суті, ми обходимося десь 350-400 кілограмів зернових на день. Це близько семи, а то і більше, тонн виходить у середньому на місяць. Це дуже залежить від поточної чисельності поголів'я. Певні запаси сформували, відійшли від кризи. Допомога надходить. Є величезна кількість небайдужих громадян, які просять прийняти допомогу. Ми охоче це робимо, тому що, по суті, ми зараз працюємо на цих потребах. Від держави надходить підтримка – це фінансування по заробітній платі і комунальних послугах.

Ми дуже залежні від погодних обставин. Зараз ситуація для нас буде полегшуватися, тому що будемо переходити на підніжний зелений корм. Звичайно, це трохи полегшить наші витрати. Але ситуація ускладнюється катастрофічною посухою. Вологи немає, температура недостатньо висока. Тому, по суті, зелені немає, цього підножного корму. Прогнозувати зараз складно. Хоча, в принципі, зрозуміло одне, що ситуація буде зовсім не проста.

Ми критично залежні від запасу грубих кормів, тобто сіна. Ми тут вимушені зібрати певний ресурс, тому що без цього запасу колекція копитних буде приречена. У нас є перехідні запаси, але це той резерв, який ми змушені тримати на такі критичні випадки.

Для нас зараз нагальна проблема – нормально підготуватися до сінозбиральної кампанії і зібрати цей ресурс. Тут є проблема з пальним, оскільки зараз ми працюємо на тих запасах, які у нас є, але ми значною мірою їх витрачаємо на поточні обслуговуючі роботи – це і доставлення кормів, і обслуговування дендропарку і тому подібне. А витрати на сінозбиральну кампанію – це приблизно сім тонн дизелю.

Ми, коли збираємо сіно, робимо протипожежні обкоси по периметру степу і протипожежні розриви. І цей матеріал ми використовуємо як ресурс – як сіно для годування. Ми, по суті, однією операцією робимо два постріли: і виконуємо по степу протипожежні заходи, і збираємо матеріал як сіно. Плюс запчастини до сінозбиральної техніки і тому подібне. Це такий нагальний комплекс проблем, які будуть стояти перед нами буквально вже за місяць. Від цього ми будемо дуже залежні.

По зернових ми певний запас сформували – підтягли все, що змогли по окупованому регіону до лінії зіткнення, де ми можемо рухатися більш-менш вільно.

– Тобто головне зараз – це забезпечення проведення сінозбиральної кампанії?

– Якщо казати простими словами, то від прірви ми відійшли. У нас у лютому обірвалися тендерні закупівлі комбікормів на суму приблизно 300 тисяч. Виникала, дійсно, критична ситуація, коли ми були на межі й були змушені навіть обмежувати норми витрат кормів, і певні групи тварин, менш цінні, були переведені на сіно. Цю ситуацію змогли поправити дуже оперативно за рахунок спонсорської допомоги. В принципі, ми вирівняли ситуацію, сформували певний запас. Це не розкіш абсолютно, це такий запас міцності, щоб був певний час і ми могли зреагувати на певну проблему.

Сінозбиральна кампанія буде вимагати від нас величезного ресурсу. Насамперед це пальне і звичайно робоча сила. Тут вже будемо виходити і обмежуватися наявним ресурсом – нашими працівниками – і не зможемо собі дозволити приймати на роботу на сезон тих робітників, які займалися цією заготівлею. Але навіть така економія все одно буде вимагати дуже значного ресурсу. Але виходу у нас немає, тому що чисельність поголів'я дуже значна і певний ресурс ми змушені формувати.

Врятувати заповідник «Асканія-Нова» | #ВУКРАЇНІ

Ситуація якраз ускладнюється через дуже несприятливі погодні умови. Катастрофічна відсутність вологи та посуха. Зараз очевидно, що урожайність буде дуже низька. Якщо минулого року ситуація була просто розкішна – опадів було аж занадто, створювалася проблема з тим, як зібрати цей матеріал, тобто висушити й так далі. Запаси вологи були величезні, це аномально вологий був рік. Ситуація поточного року діаметрально протилежна. Щось ми звичайно зберемо, у нас просто іншого варіанту та виходу немає, ми змушені це зробити. Але ситуація дуже непроста.

Плюс є багато невизначеності та по посівній кампанії по регіону. Добре, що посівні роботи зараз відбуваються, але питання в тому, що треба цей урожай зібрати і питання ціни. Якщо ми зможемо зараз дозволити формувати цей запас, то абсолютно очевидно, що це правильна позиція, тому що дешевші зернові вони просто не можуть бути в тій ситуації, яка зараз склалася.

– Яким чином заповідник наразі може отримувати допомогу?

– Транспортна логістика порушена. Якщо мова йде про зерновози, то ситуація нереальна. Навіть з гуманітарними коридорами, які вирішуються на найвищому рівні, виникають величезні проблеми із забезпеченістю самого Херсона.

В якому форматі ми можемо працювати, – це виключно через грошові перекази, освоєння на місці тих коштів, які надійшли. Тобто, по суті, ми залучаємо кошти і тут їх перетворюємо вже на продукцію: на зерно, на певний будівельний матеріал, ветеринарні препарати.

Ми залучаємо допомогу у вигляді коштів. Є рахунок по заповіднику або рахунок через Українську природоохоронну групу, яка по суті акумулює у себе ці надходження, і потім порційно ми з ними працюємо, отримуємо допомогу, яку потім конвертуємо в пальне, ветпрепарати, зерно і будівельні матеріали на поточні ремонти або запчастини до сінозбиральної техніки або до тієї техніки, яка зараз залучена і використовується для обслуговування тваринних, рослинних колекцій.

– Судячи з відгуків у соцмережах, багато людей хвилюються за заповідник. Чи є інформація, звідки надходить допомога?

– Звичайно. Допомога надходить як з України, так і з різних країн. Від природоохоронних організацій та асоціацій, зоопарків, громадських організацій, приватних осіб зі США, Німеччини, Польщі, Фінляндії... Дуже велику кількість внесків надають українці, херсонці зокрема. Колектив біосферного заповідника «Асканія-Нова» висловлює безмежну вдячність всім.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» внесений ЮНЕСКО до списку еталонних територій планети, одне із семи природних чудес України. Нинішня площа угідь складає понад 33 тисячі гектарів. Третина земель Асканії-Нова, тобто 11 тисяч гектарів, – це абсолютно дика природа, якої ніколи в історії не торкався плуг. Більше в Європі такої незайманої землі ніде не залишилося. Ще одне особливе явище для степу – це Асканійський ботсад. Він займає майже 200 гектарів, йому 150 років.

• Російські війська почали штурм Херсону 1 березня, обстрілюючи багатоповерхівки.
• Невдовзі після того до місцевої ОДА зайшли окупанти, однак голова ОДА (зараз – обласної військової адміністрації) Геннадій Лагута заявив, що адміністрація області не полишила своїх обов’язків.
• Також під контроль російських окупантів повністю потрапили Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
• У Херсоні регулярно відбуваються акції з українською символікою, де місцеві жителі протестують проти окупаційного режиму.

Масштабна війна Росії проти України триває з 24 лютого. Росія відмовляється називати своє вторгнення війною і наполягає, що це – «спеціальна військова операція» з метою «демілітаризації та денацифікації». З обласних центрів окупований тільки Херсон, однак російська влада зайшла до кількох менших міст на півдні та сході України. Згодом почали з’являтися повідомлення про переслідування та викрадення проукраїнських активістів, журналістів та представників місцевої влади на територіях, контрольованих російськими військами.