Які населені пункти поблизу Херсона найбільше обстрілюються російською армією? Як живе селище Антонівка, яке окупанти атакують щодня? Наскільки близько російські військові розташовані до Антонівки, і що про це розповідають місцеві жителі? Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» побував в Антонівці і дізнався про життя місцевих жителів, які щодня рятуються від російських обстрілів.
- Російські військові продовжують щодня обстрілювати правобережну частину Херсонської області. Зокрема, 5 березня вони здійснили 74 обстріли, випустивши 354 снаряди з важкої артилерії та «Градів», повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його даними, Херсон російська армія обстріляла того дня 4 рази. 23 снаряди влучили у житлові квартали, приватні й багатоквартирні будинки. Це призвело до жертв серед цивільного населення – троє людей загинули, з них двоє – діти.
- Херсонська міська військові адміністрація 6 березня повідомила, що напередодні цю громаду російські військові обстріляли 11 разів. Зафіксовано влучання 45 снарядів. Під вогнем перебували мікрорайони Корабел, а також Антонівка, Придніпровське, Комишани, Зимівник та Інженерне.
- Селище міського типу Антонівка є одним із найбільш обстрілюваних районів Херсонської громади. Зокрема, 4 березня російські військові там скинули гранату на автомобіль українських правоохоронців, повідомила поліція Херсонської області.
- До того Антонівка також обстрілювалася щоденно. Про це свідчать зведення Херсонської ОВА та Генштабу. 20 лютого російські окупанти завдали удару по цьому селищу, внаслідок чого загинули двоє людей. Коли поряд розірвався один зі снарядів, місцеві жителі, чоловік та дружина, дістали мінно-вибухову травму. Постраждалі загинули на місці.
«Дуже гучно і дуже страшно»
Журналіст «Новин Приазовʼя» зʼїздив в Антонівку й поспілкувався з деякими місцевими жителями, які ще залишаються в селищі. Вони розповіли про своє життя.
Біля Антонівки проходив автомобільний міст, який поєднує лівобережну й правобережну Херсонщину. Окупанти його підірвали, коли відходили на лівий берег
Дуже зараз гучно і дуже страшно, бо вночі ніхто не спить, слухаєш, де «прильот» і аби до тебе не летіло.Жителька Антонівки Тетяна
Жителька Антонівки Тетяна: «В Антонівці зараз ситуація «гаряча», спекотна, дуже-дуже гучно і дуже страшно, що вночі, що вдень. Ти не чекаєш, звідки і як (летить снаряд – ред.). Тільки вухо на гостро і звідки летить – з того боку, чи з цього боку, ховатися чи радіти. Тобто дуже зараз гучно і дуже страшно, бо вночі ніхто не спить, слухаєш, де «прильот» і аби до тебе не летіло. Вдень так само на нервах, сил вже не вистачає, але ми тримаємося, бо все буде Україна».
Розбиті будівлі Антонівки
Жителька Антонівки Олена: «Дуже страшно. По ночах дуже страшно. Спимо у підвалі, бо прилітає майже кожен день. Коли два дні назад був ввечері «прильот», то було дуже страшно. Прилетіло до сусідів, 4 прильоти було. Ми в хаті були й було таке враження, що з неба просто каміння сипалося по хаті. У підвалі у нас один диван, ліжко, буржуйка стоїть, топимо буржуйку, бо вночі сильно холодно. Якщо сильно гучно було останнім часом, то з семи вечора до семи ранку спимо тут».
Найгірше зараз дрони, ганяються за волонтерами. Вже п'ятий випадокЖитель Антонівки Олександр
Житель Антонівки Олександр: «Це почалося інтенсивно (обстрілювати – ред.) десь перед новим роком і до цього часу. Але не так, зараз більше Херсон, мені здається, страждає. Найгірше зараз дрони, ганяються за волонтерами. Вже п'ятий випадок, їх тут дуже багато. У мене був один дрон у вікно жужав хвилин 10 заглядав, потім прилітав інший дрон і кидає гранату. Там, де видно з тієї сторони дачки, туди краще не виходити, бо звідти буває снайпер шльопає і з кулемета буває гатять просто з дуру».
Понівечені будинки в Антонівці
Ми сидимо, коли вибухи. Ніде ми не біжимо, це рідко коли є такий нормальний погріб, де можна заховатисяЖителька Антонівки Олександра
Жителька Антонівки Олександра: «Немає підвалів. У нас дуже рідко є підвали, але якщо є, то він не призначений для цього. Одягаємося, сідаємо, у куточку десь і сидимо і це все. Отак ми сидимо, коли вибухи. Ніде ми не біжимо, це рідко коли є такий нормальний погріб, де можна заховатися. А як у нас його нема, то ми чи ляжемо, чи сядемо й чекаємо, як буде, так і буде вже. Кота обнімеш та й сидиш. Бухкають і вдень, і вночі. Ми по хліб ходили і дрони літали, і що хочеш було».
Журналістка з Херсону Олена Протопопова
Журналістка з Херсону Олена Протопопова, будинок якої розташований на межі Херсона і Антонівки, біля Антонівського мосту, розповіла «Новинам Приазовʼя», що вже 24 лютого неподалік від її помешканням висадився російський десант.
«У нас заправка була прямо біля мосту. Там дуже багато було людей, 24 лютого (2022 року) зранку. Стояла величезна черга на цій заправці. Ми простояли там десь, можливо, 3 години й поїхали в центр міста забирати дитину від бабусі. Думали, що ми ще повернемося за речами, за документами. І вже в результаті десь близько 12 години почався обстріл саме Кіндійки, Антонівки – цього району. І ми знову туди повернулися, в цей час, тому що у нас там собака залишився. Ми якраз заїжджали, то все горіло, бо якраз за нашим будинком висадився десант російський», – згадала жінка.
Наступного дня вона поїхала з Антонівки.
Загинуло вже після звільнення Херсону дуже багато наших сусідівОлена Протопопова
«Насправді було досить страшно, тому що Антонівка, Кіндійка це такий район біля Дніпра, який, на мій погляд, один з таких найбільш постраждалих районів. Тому що і горіли хати, і наша вулиця, і на зараз теж під постійними обстрілами, і те, що я бачу зараз, то її практично немає. Загинуло вже після звільнення Херсону дуже багато наших сусідів», – додала журналістка.
«Ворог діє на ураження миттєво»
Колишня очільниця міської військової адміністрації Херсону Галина Лугова, яка раніше жила в Антонівці, у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що цей район одним із перших постраждав на початку повномасштабного вторгнення Росії.
Снайпери навіть дістають з лівого берега і просто «прибирають» наших людейГалина Лугова
«Починаючи з 24 лютого, у нас є дуже такою раною, тому що вона (Антонівка – ред.) постраждала в перші години. В перші дні війни не було світла, не було газу, були проблеми з водою, тому що біля мосту знаходиться (селище – ред.). І той регіон зараз залишається також дуже болючим місцем у нас, тому що розподільні підстанції, які знаходяться там і забезпечують електроенергію, безпосередньо Антонівку, вони знаходяться на відкритому просторі й тільки наші спеціалісти виїздять, щоб полагодити наслідки обстрілів, пошкодження, то снайпери навіть дістають з лівого берега і просто «прибирають» наших людей», – розповіла Лугова.
Галина Лугова
Забезпечити Антонівку електропостачанням зараз можливості немає, каже Лугова. Полагодити водогін також неможливо.
У зв'язку з тим, що територія знаходиться на відкритій місцевості, ворог бачить абсолютно усі пересування по території АнтонівкиГалина Лугова
«Туди постачається вода за підтримки дизель-генератора, який качає з артезіанської свердловини воду. В цілому пошкоджений водогін у нас в Антонівці, його треба ремонтувати. Але у зв'язку з тим, що територія знаходиться на відкритій місцевості, ворог бачить абсолютно усі пересування по території Антонівки, як рухається навіть гуманітарна допомога – автівки», – зазначила вона.
«Тобто ворог діє на ураження миттєво, роблячи все, щоб цей район залишався от такий – знеструмлений, зневоднений і з теплом теж є проблеми», – додала Лугова.
Антонівка, лютий 2023 року
Вона запевнила, що гуманітарна допомога до селища доставляється.
«Працює там пункт видачі гуманітарної допомоги, людям роздані буржуйки, у людей вони є, певна кількість обігрівачів. Ну і звісно гуманітарна допомога роздається. Я маю на увазі продуктові набори, перш за все уразливій категорії населення, соціально незахищеним, родинам з дітьми, а потім уже решта населення отримує», – зазначила Лугова.
«Залишаються до 4 тисяч жителів»
Староста Антонівського округу Сергій Іващенко розповів, що до масштабного вторгнення Росії у селищі проживало 11 тисяч населення. Більшість із них виїхала, і зараз в Антонівці залишаються до 4 тисяч людей. Староста також розповів про ситуацію з гуманітарною допомогою в Антонівці.
Близько 40 людей, які взяли на себе відповідальність і допомагають людямСергій Іващенко
«Допомога є. Головне – треба її розподілити по округу, щоб убезпечити. По-перше, убезпечити тих волонтерів, які займаються цим. У мене близько 40 людей, які взяли на себе відповідальність і допомагають людям, розводять, довозять. На жаль, є випадки, коли люди сиділи в підвалах, не виходили. Але у них є мій номер телефона, будь ласка, хай звертаєтеся», – наголошує староста.
Іващенко каже, що комунальні та інші служби продовжують працювати у селищі.
«Це і водоканал, і газова служба – вони при першій заявці виїжджають й усувають проблему, якщо це в їхніх можливостях. Транспорт комунальний теж їздить, хлопці на автобусах ризикуючи життям, підпадаючи під обстріли, але комунальний транспорт працює. Є можливо для когось проблема, що чекати годину, вибачте, але транспорт є. Працює наша амбулаторія, дякуючи її працівникам. Швидка допомога працює завжди», – стверджує він.
Втім, староста закликає жителів Антонівки виїхати звідти, поки російська армія перебуває неподалік.
Жінка дивиться на зруйнований Антонівський міст через річку Дніпро після відступу Росії з Херсона, листопад 2022 року
«Від 50 до 100 людей щодня виїжджають»
Начальник управління інформаційної та внутрішньої політики Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів, які ще населені пункти, крім Антонівки, зараз найбільше потерпають від обстрілів.
Жителям Антонівки добре видно зруйнований міст
Населені пункти які знаходяться вздовж лінії Дніпра прострілюються – це Берислав, Веселе, тут Херсон, Комишани, Олександрівка, Станіслав, АнтонівкаОлександр Толоконніков
«Перш за все населені пункти які знаходяться вздовж лінії Дніпра прострілюються – це Берислав, Веселе, тут Херсон, Комишани, Олександрівка, Станіслав, Антонівка, вони (окупанти – ред.) дуже обстрілюють «Острів» (мікрорайон міста у Херсоні – ред.), на якому залишаються люди», – розповів він.
«Навіть через наші постійні прохання вони (жителі – ред.) не хочуть виїжджати, тому ми пробуємо забезпечувати всім необхідним – їжа, гігієна. Але через постійні обстріли є проблеми з водо-, електропостачанням. Вони (російські військові – ред.) влучають у лінії електропередач та підстанції, на жаль», – додав Толоконніков.
Херсон -- микрорайон Корабел (Острів), грудень 2022 року
Гуманітарна ситуація в регіоні стабільна, каже посадовець.
«Все, що привозять нам міжнародні донори, великі донори, невеличкі донори й наші національні, наші організації все розподіляється між гуманітарними штабами це і продукти, і гігієна, і ковдри, коли привозять теплі речі, просто речі. Воно все розподіляється по штабах, і волонтери везуть одразу до населених пунктів і там також селищними радами розподіляються між людьми, які там проживають», – зазначив він.
Жителі Херсонщини несуть мішки з їжею, щоб роздати її сусідам із різних сіл, січень 2023 року
За даними посадовця, через обстріли люди продовжують виїжджати з правобережної Херсонщини.
Люди виїжджають і транспортом, і автобусом, залізничним транспортомОлександр Толоконніков
«Чим більше обстрілів, тим більше люди починають мігрувати, десь від 50 до 100 людей щодня виїжджають. Але ми можемо констатувати тільки виїзд через офіційно безкоштовну евакуацію. Тобто всі люди, які виїжджають просто так і повертаються до Херсонщини, їх важко зареєструвати, тому що люди виїжджають і транспортом, і автобусом, залізничним транспортом їздять», – пояснив Толоконніков.
Розбиті обстрілами будинки жителів Херсонщини
Зокрема, як зазаначив представник ОВА, жителям Херсонщини українська влада пропонує безкоштовну евакуацію літніх людей та маломобільних, яких розподіляють по пансіонатах у Кіровоградській, Черкаській, Хмельницькій та інших областях.
- Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії.
- Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території окупованого Криму.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Українська влада заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
- 11 листопада 2022 року Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.