За що російська окупаційна влада засудила капітана 1-го рангу запасу ВМС України Олексія Кисельова, який жив у Генічеську? Де і в якому стані він зараз перебуває? Чи є Олексій Кисельов у списках на обмін, і від чого залежить його повернення з полону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські військові у липні минулого року затримали колишнього командира розвідувального корабля Військово-морських сил України «Славутич» Олексія Кисельова, який жив у Генічеську. Його вивезли до окупованого Криму та помістили в СІЗО у Сімферополі. Кисельова звинуватили у нібито участі у «батальйоні імені Номана Челебіджихана». Це військове формування у Росії вважається терористичною організацією. Російська прокуратура вимагала 10 років ув'язнення. Засновник цього батальйону Ленур Іслямов, своєю чергою, заперечив, що Кисельов причетний до нього.
- Інтереси Кисельова у російському окупаційному суді представляв адвокат Олексій Ладін, який захищає також інших політв'язнів. Екскомандир розповідав адвокату, що до нього застосовували тортури. За словами Ладіна, на окупованій частині Херсонської області Кисельова «схопили, викрали й тривалий час катували, тримаючи в ізоляторі тимчасового тримання».
- У жовтні минулого року Кисельов оголосив голодування через відсутність медогляду протягом двох місяців, попри його запити. І вже цього року, 17 лютого, окупаційний суд у Джанкої засудив екскомандира до 8,5 років ув'язнення у колонії суворого режиму.
- 22 серпня в окупаційному Верховному суді Криму відбувся розгляд апеляції на вирок, і його залишили у силі. Громадське об'єднання «Кримська солідарність» 6 жовтня повідомило, що Кисельова етапували до в'язниці №2 Володимирської області Росії. Її також називають «Володимирським централом».
- Як повідомляє проєкт «Крим.Реалії», Олексій Кисельов – севастополець. У минулому він командував розвідувальним військовим кораблем України «Славутич». Під його командуванням цей корабель першим із військових кораблів в історії України побував у Нью-Йорку на святкуванні Дня незалежності США.
- Кисельов вийшов на пенсію і жив цивільним життям у Севастополі. Він не визнав анексію Криму Росією і 2014 року змушений був залишити півострів. Відтоді жив у Генічеську Херсонської області. До викрадення та арешту займався волонтерською діяльністю. До повномасштабного вторгнення Кисельов неодноразово брав участь в ефірах програми «Новини Приазов'я» і розповідав про різні аспекти життя у Генічеську.
«Викрали та вивезли до Криму»
Невістка Олексія Кисельова Марія Мельникова розповіла «Новинам Приазовʼя», що російські військові після того, як затримали екскомандира, намагалися дізнатися, що йому відомо про територіальну оборону міста Генічеська. Але Кисельов до цього не причетний, каже вона.
Колишній український військовий із Севастополя Олексій Кисельов, його невістка Марія Мельникова та син Артем Кисельов, фото із сімейного архіву
За її словами, коли Кисельов йшов вулицею, до нього під'їхав мікроавтобус і звідти вийшло двоє людей у чорному одязі, без будь-яких розпізнавальних знаків.
Вони його там били, катували струмом, намагалися у нього вивідати якусь інформацію про ТРО ГенічеськаМарія Мельникова
«Надягли йому мішок на голову, затягли його в цей «бусік». Спочатку вони його повезли до нього на квартиру. Там вони перелопатили всю квартиру, щось вони там шукали. А потім вони його відвезли до Генічеська. Я так розумію, що там у них як штаб Росгвардії був. Це було, здається, 17-е училище якесь, де, як я розумію, «на підвалі» тримали людей, яких так само викрадали. Олексія тримали якраз там «на підвалі» і це було з 22 по 27 липня, тобто 5 днів. Вони його там били, катували струмом, намагалися у нього вивідати якусь інформацію про ТРО Генічеська, про якийсь український спротив, хто командує цими людьми», – розповіла жінка.
Потім Кисельова привезли на адміністративну межу з Кримом і передали російській ФСБ. Втім, у документах справи зазначили, що він нібито самостійно хотів перетнути «адмінкордон» і тоді його затримали, зазначила Мельникова.
«Катування у СІЗО»
Потім чоловіка повезли у Сімферопольське СІЗО №1. Там його також допитували і били, каже невістка.
Сімферопольське СІЗО, 2017 рік
Були дві руки виламані, він не міг нормально писати, у нього були синці, гематомиМарія Мельнікова
«Фізичний його стан після катування і побиття, звичайно, був поганий. У нього були дві руки виламані, він не міг нормально писати, у нього були синці, гематоми. І потім він вимагав, щоб до нього привели медика, щоб допоміг йому. Але до нього медика не приводили. Тоді у вересні минулого року він оголосив годування, метою якого було саме, щоб йому привели медика. Голодування, слава богу, було не довгим. Можливо, тиждень, і медика все-таки привели», – каже Марія Мельникова.
Жінка розповіла, в яких саме діях звинуватили Кисельова. Чоловіка судили за статтею 208 ч. 2 КК РФ – «участь в терористичній організації».
«Як вони вважають, у 2015 чи 2016 році він нібито брав участь у блокаді Криму в складі «батальйону імені Номана Челебіджихана». На той момент цей батальйон, як я розумію, тільки формувався і він не входив до складу ЗСУ. У РФ його визнали терористичною організацією. По цій справі він (Кисельов – ред.) нібито привіз один раз кілька кілограмів картоплі й моркви хлопцям з цього батальйону, це перше. І друге – він нібито вчив декількох людей, як на катері доплисти до кримської протоки, Кримського мосту, скинути там тротил в море, щоб підірвати й заблокувати там щось. Насправді це все висмоктано з пальця», – стверджує родичка засудженого українця.
Олексій Кисельов (праворуч) та його син Артем Кисельов
Екскомандир є у списках на обмін з боку української сторони. Але чи є він у переліку російської сторони – невідомо, додала невістка. За її словами, в Росії не підтверджують його статус полоненого. Зараз Кисельов вважається цивільним полоненим.
«З цивільними полоненими все складно і цивільних не обмінюють на військових. Це очевидно. З російської сторони він вважається, як засудженим по якійсь справі й, якщо чесно, я не впевнена, що вони взагалі будуть його вносити як цивільного в якісь списки», – зауважила Мельник.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Справа для ЄСПЛ
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) прийняв до розгляду звернення щодо викрадення російськими військовими офіцера запасу ВМС України Олексія Кисельова, повідомила 14 вересня правозахисна організація «КримSOS» із посиланням на адвоката Сергія Зайця. Організація подала відповідну скаргу до ЄСПЛ 28 листопада минулого року.
У коментарі «Новинам Приазов’я» Заєць розповів, що скарга до ЄСПЛ пов'язана, головним чином, з викраденням Олексія Кисельова і застосуванням до нього тортур.
Сергій Заєць
«Російська влада зробила вигляд, що нібито він сам добровільно їхав до Криму і нібито його затримали під час перетину пункту пропуску на в'їзді у Крим. Хоча насправді це не так, його вивезли в Крим, розуміючи, що там далі буде відбуватися. І, відповідно, всі питання пов'язані з його попереднім затриманням і тримання у несвободі й тортурами російська влада проігнорувала, нібито цього і не було», – зауважив він.
Належність до «батальйону імені Номана Челебіджихана» є типовим приводом для кримінального переслідування українських активістів окупаційною владою, каже адвокат.
Є жінки, які звинувачені в тому, що вони виконували функцію кухаряСергій Заєць
«Це ледь не сотні справ людей, яких звинувачують у належності до цього батальйону і це можуть бути люди, які робили будь-що. Можуть бути люди, які просто готували їжу. Є жінки, які звинувачені в тому, що вони виконували функцію кухаря, або це просто люди, які опинилися в певному місці, потрапили на відео і це такий ярлик, який почепили, й далі за цим йде вже зрозуміле кримінальне обвинувачення», – розповів Заєць.
«Подвійне переслідування»
Дії російської влади можна вважати подвійним переслідуванням, каже він. Оскільки Кисельов – кримчанин, який виїхав з півострова після початку його окупації.
«Він є доволі знаковою фігурою з огляду на його і військову службу, і подальшу громадську діяльність у Севастополі. Відповідно для російської влади важливим є це переслідування, як сигнал всім незгодним з окупацією, російською політикою. Тому, я гадаю, що наш уряд тут має робити все, для того, щоб обміняти його», – вважає Заєць.
Обмін цивільних заручників – це виключно політичний процес, під час якого узгоджується ледь не кожна кандидатура, зазначив адвокат.
Українські військовополонені позують для фотографії після обміну, 11 червня 2023 року
Найголовніше – не забувати про наших людей, які опинилися в полоніСергій Заєць
«Коли ми говоримо про обмін, це має бути політична воля з боку влади України і влади РФ. Відповідно з огляду на це, обмін можливий або неможливий. Я сподіваюся, що він відбудеться. Тут найголовніше – не забувати про наших людей, які опинилися в полоні. США як держава, піклується про кожного свого громадянина, що підвищує авторитет влади. І дуже хотілося б, щоб Україна мала саме такий образ, образ держави, яка піклується про кожного свого громадянина, хто опинився у небезпеці й потребує допомоги», – наголосив він.
Розгляд справи Кисельова в ЄСПЛ важливий з декількох причин, вважає Заєць. Перш за все – це гарантія того, що Україна про нього не забуде.
«Я вірю в перемогу України, я вірю в те, що Росія раніше чи пізніше буде змушена скоритися під тиском міжнародних інституцій, спільноти й все-таки усувати наслідки, хоча б частково, того, що вона робить зараз в Україні. Серед іншого, це може бути так само і питання пов'язані з компенсацією, яку Росія буде платити. Якщо ми просто зараз цього не будемо робити, то це будуть втрачені можливості», – зазначив він.
«Звільняти політвʼязнів складніше»
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, російські окупаційні сили утримують у місцях несвободи щонайменше 33 українців, яких звинувачують за причетність до кримськотатарського «батальйону імені Номана Челебіджихана».
Затримували їх як у Криму, так і на окупованих частинах Херсонської і Запорізької областей. Більшість – у Генічеському районі Херсонщини. Голова Кримськотатарського центру Ескендер Барієв вважає, що фігуранти цих справ мають бути у статусі військовополонених, а не цивільних.
Ескендер Барієв
Вони могли б бути у списках військовополонених, які можуть підлягати обмінуЕскандер Барієв
«Більшість з них вже отримали вироки й перебувають у місцях несвободи, етаповані, серед них також багато тих, хто етапований на територію РФ. Чому ми говоримо, що військовополонені? Тому що їх звинувачують у причетності до військових збройних структур. Тут якраз ми на міжнародному рівні можемо більше говорити про те, що Росія порушує міжнародне право і таким чином вона не має права проводити суди стосовно військовополонених. Справа з військовополоненими розглядається по іншому, відповідно до міжнародного права. І вони могли б бути у списках військовополонених, які можуть підлягати обміну», – зауважив правозахисник.
Звільнити Кисельова як політичного в'язня буде набагато складніше, ніж як військовополоненого, каже він. Оскільки відповідно до міжнародного права, політв’язні не підпадають під обмін. Це відбувається лише в окремих випадках.
Блокада пункту пропуску «Чонгар» між Кримом та Херсонщиною, 2 листопада 2015 року
Барієв також розповів, що йому відомо про створення «батальйону імені Номана Челебіджихана». За його словами, цей батальйон і громадське формування «Аскер» мали велику роль в організації громадянської кампанії з продуктової блокади Криму свого часу. Це допомогло припинити контрабандну переправу на територію тимчасово окупованого Криму і звідти продуктів та будівельних матеріалів, каже він.
«Де-юре – це було громадянське формування «Аскер», а де-факто, в народі його просто називали «батальйон імені Номана Челебіджихана». Тому що на той час була така ініціатива – створити із кримчан, кримських татар, хто перебуває на території материкової України, офіційний батальйон, який би брав участь у звільненні Криму», – пояснив Барієв.
«Терор в окупації триває»
Перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що переслідування російськими силовиками жителів окупованих територій триває. За його словами, російські окупанти полюють, в першу чергу, на людей, які співпрацюють із Силами оборони України, СБУ, а також на тих, хто має напівпублічну активну проукраїнську позицію.
Юрій Соболевський
Іноді взагалі невідомо, де саме перебуває людина, яку затримали російські військові, каже політик.
Люди, які засуджені за російськими законами, зараз їх повернути взагалі практично неможливоЮрій Соболевський
«Вони або порушують кримінальне провадження по «тероризму», «екстремізму» і людину вже там процесуально закріплюють. Іноді вивозять до Криму – в СІЗО Сімферополя, іноді взагалі просто невідомо, що з цією людиною. Тобто родичі звертаються, а вони кажуть, що в них такої особи немає. Хоча 100% відомо, що людину затримали й Росгвардія привезла на місце утримання. Наші люди, які засуджені за російськими законами, зараз їх повернути взагалі практично неможливо, вони їх не включають просто в список на обмін», – зазначив він.
Зокрема, Соболевський нагадав, що міський голова Голої Пристані Олександр Бабич ще від початку окупації Херсонської області перебуває у полоні. Російська сторона його так само не підтверджує, як і низку інших заручників.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.