Декомунізація, деколонізація і вулиця Московська: як це відбувається на півдні України

Чи завершився процес декомунізації в містах Приазов'я? Чим відрізняється декомунізація від деколонізації? Як ставляться до цих процесів жителі південного регіону? Про це – в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

• У Херсоні не вдалося перейменувати вулицю Московську. У вересні 2021 року в місті відбулися громадські обговорення щодо перейменування цієї вулиці на вулицю імені родини Фальц-Фейнів. Згідно з протоколом, участь в обговоренні взяли 65 осіб, з яких 13 ініціативу підтримали, а 22 херсонці висловились проти.
• В листопаді 2021 року, відбулося ще одне громадське обговорення, втім 120 мешканців виступили «за», і 213 «проти», тож вулиця Московська в Херсоні наразі залишається Московською.

«Перейменування наразі не на часі»

«Пріоритетом для ініціативної групи було увічнити пам’ять про родину Фальц-Фейнів. А яка саме вулиця буде перейменована – визначалися після цього. Ми дійшли до висновку, що вулиця Московська – це такий релікт на мапі Херсона, який виник абсолютно штучно. Раніше вона називалася Кінна, ще в дорадянські часи. Назву «Московська» отримала у 50-ті роки 20-го століття», – розповів голова херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Макієнко.

Фальц-Фейни, іменем яких хотіли назвати вулицю – родина землевласників, підприємців і меценатів німецького походження на півдні України. Упродовж ХІХ – початку ХХ століть його представники зробили значний внесок у розвиток економіки, культури й освіти Херсонщини, підкреслюють історики.

«Це були талановиті підприємці, велику частину коштів вони вкладали у міську нерухомість.

В межах міста досі збереглося кілька прибуткових будинків, вони знаходяться на центральних вулицях Херсона, які зараз складно буде перейменувати: вулиця Суворова, проспект Ушакова.

Вони були енергійними благодійниками-меценатами. Перша бактеріологічна станція в Херсоні функціонувала багато в чому на дотації представників цієї родини», – зазначив Макієнко.

Вулиця Московська в Херсоні

Однак, ідею перейменування вулиці в Херсоні громадськість не підтримала. За словами активіста, «люди не були проти самих Фальц-Фейнів». Лунала думка, що «перейменування як таке зараз не на часі».

«Стосовно Фальц-Фейнів у нас з’явилася нова ідея: нещодавно міська рада ухвалила рішення про створення нового скверу в центрі Херсона, цей сквер поки немає назви. Наша ініціатива – надати цьому скверу ім’я родини Фальц-Фейнів», – поділився краєзнавець.

Вплив на свідомість

На думку Макієнка, назви вулиць впливають на свідомість населення: «Якщо нас постійно оточують назви, які асоціюються з міфологізованим минулим, це тяжіє над нашою свідомістю. Вулиці, названі на честь радянських ватажків, лише транслюють спотворене уявлення про наше минуле серед нового покоління. З часом треба вносити правки у топонімічний ландшафт».

Одним з позитивних прикладів Херсона він називає перейменування вулиці Будьонного – одного з керівників радянської держави – на полковника Кедровського.
Це (полковник Кедровський – ред.) був сподвижник Симона Петлюри, заступник генерального секретаря військових справ часів Української революції доби Центральної ради. Людина, яка формувала українське військо у 1917-1918-х роках. Він родом з Херсона», – розповів Макієнко.

Деколонізація триває

Вулиці Херсона були перейменовані ще у 2016 році, але на табличках в маршрутках це ніяк не позначилося. Тривалий час в маршрутних таксі люди продовжували їздити до вулиць Леніна, Кірова, Фрунзе, стверджують місцеві активісти. Крім того, більша частина трафаретів були російською мовою. На це звернув увагу місцевий активіст і блогер Олександр Рудоманов.

«Є велика частина людей «какая разница», тільки б нічого не змінювати», – так про свій досвід сприянню декомунізації у місті розказує Рудоманов.

Декомунізація: у Львові демонтували радянську зірку на Марсовому полі

На його думку, деколонізація в Україні має відбутися, але на неї потрібно ще дуже багато часу.

«Треба дивитися на історичні постаті. Суворов, наприклад, має відношення до Ізмаїлу, але навіщо його вулиця у кожному населеному пункті? Так само, яким боком до України вулиця Мічуріна? Він російський агроном, але його іменем теж названі вулиці у багатьох містах України. Для чого і чи треба перейменовувати? Звісно, так», – вважає Рудоманов.

«Додали плюсів іміджу Бердянська»

Історик, завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман був долучений до робочої групи з перейменування у Бердянську. Він каже, що цей процес в місті був «довгим і непростим, але цікавим та результативним».

«Ми отримали великий список з пропозиціями. Ми напрацювали зведену концепцію, яка б додала плюсів іміджу Бердянська. Ми запропонували, щоб в назвах вулиць відбилися всі періоди історії нашого краю», – розказав він.

В місті запропонували повернути назви, присвячені народам, які зробили важливий внесок у розбудову міста. Так з'явилися вулиці Італійська та Грецька.

«Також наголосили на прізвище Хавкіна (Володимир Хавкін – бактеріолог, творець перших вакцин проти чуми та холери – ред.), який врятував світ від чуми. Його вулиця була на околиці міста, от тепер замінила вулицю Фрунзе», – додав Лиман.

Не обійшла декомунізація і головний проспект Бердянська, який за радянських часів носив ім’я Сталіна, а до лютого 2016-го – Леніна. Врешті проспекту, повернули його історичну назву – Азовський.

За словами Лимана, перша перейменована табличка в Бердянську з’явилася на вулиці Лютеранській. Це зробила місцева німецька громада на будівлі Лютеранської кірхи, на честь якої і була перейменована вулиця. Тим часом один з районів Бердянська називається «Колонія», а одна з вулиць там лишається Новоросійською.