(Рубрика «Точка зору»)

ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ

Ірина Костенко, Ірина Халупа

На аукціоні Roma Numismatics Limited вигулькнув срібник Великого Київського князя Володимира з ось таким поясненням щодо місця його походження: «Russia. Kievan Rus».

Таке формулювання сколихнуло частину українського історико-археологічного середовища. Але лише в лінгвістичному контексті – адже транслітерація місця походження срібника представлена у відповідності до російської вимови – «KIEvan Rus». Саме з цієї причини, як вважають деякі фахівці, світова спільнота і пов’язує цей період з історією Росії. Натомість, якби писалося «КYIvan Rus», то, на їхню думку, це би вже свідчило про історію України.

Ця дискусія нагадала нам східне прислів’я: «Скільки не промовляй «халва», але у роті солодко не стане». Отак само і щодо «Київської Русі». Бо на який лад не вимовляй цей термін, але до України та її історії він не матиме жодного стосунку. Позаяк саме з такою метою цю штучну назву – «Київська Русь» – і вигадали в Москві.

Упродовж століть царська імперія вправно маніпулювала своїм міфом, пропагуючи «единую общерусскую историю» з її поетапними складовими: Київської-Владімірскої-Московскої Русі.

У цій фіктивній трійці Київська Русь відігравала базову роль «колиски трьох братніх народів». Де старшим братом імперські ідеологи призначили свою Московію (перейменувавши її згодом на Росію) і переписали на неї всю історичну, культурну та духовну спадщину тисячолітньої княжої Русі.

Брехнею про «Київську Русь – колиску трьох братніх народів»» та «єдину давньоруську народність» Московія століттями перековувала українців на холопів. Допоки це безглуздя не спростував видатний історик Михайло Грушевський.

1904 року він науково обґрунтував концепцію самостійного розвитку українського народу:

«Общерусскої» історії не може бути, як нема «общерусскої» народності… Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської!»

Інакше кажучи, Грушевський науково довів, що державна історія України починається з тисячолітньої княжої Русі, яка насамперед була пов'язана з українським етносом.

І на противагу імперському терміну «Київська Русь», видатний історик запровадив назви «Київська держава» або «Україна-Русь». Власне, саме так називається його знаменита 10-томна праця – «Історія України-Руси».

У 20-30-х роках минулого століття цю назву підхопили й видатні науковці, фундатори української музейної справи Федір Ернст, Вадим і Данило Щербаківські. У своїх працях давній період нашої державності вони іменували лише як «Київська держава» або «княжа Україна-Русь».

Але тривало це недовго. У часи більшовицького терору їх розстріляли (невдовзі замордували і Грушевського), праці заборонили і саме тоді комуністи знову відновили імперський термін «Київська Русь».

1934 року більшовицький міністр освіти Затонський у виступі на сесії Всеукраїнської академії наук заявив: «Ми будуємо в Україні культуру соціалістичну, що її носієм є український пролетаріат. Ось чому ми так різко розходимося в будівництві української культури з тими, хто намагається протягти безперервну «золоту нитку» від великокняжої Київської України-Руси через Петра Могилу, «батька» Хмельницького й Центральної Ради до наших днів».

Повернення до назви «Україна-Русь» відбулося лише з проголошенням незалежності України. Сьогодні вчення Грушевського лежить в основі навчальної програми і українські школярі вивчають історію своєї держави, яка починається з тисячолітньої України-Русі.

Але на 31-му році незалежності і 8-му році російської агресії московський термін «Київська Русь» чомусь продовжує сидіти в науковому середовищі і в залах національних музейних закладів і таким чином відпрацьовувати своє імперське призначення як в Україні, так і за кордоном.

Чому?

От на це запитання у нас немає відповіді.

Ірина Костенко, Ірина Халупа – журналісти

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

_________________________________

Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:

Гетьман Іван Мазепа – будівничий незалежності України і ворог імперії

Не просто Україна, а Україна-Русь. Як Михайло Грушевський захищає державні кордони?

Чому Москва досі боїться гетьмана Івана Мазепи?

Сім чудес Трипільської культури. Куди ж поділися трипільці?

«Повість» Нестора Літописця – пам'ятка української мови, історії та літератури​

Чому написане у Києві Остромирове Євангеліє – «достояние России»?​

Тисячолітній меч і українська мова. Що кажуть про це в Музеї історії України?​

Києво-Печерська лавра. Хто поверне українську святиню до заповітів Феодосія?​

Тисячолітнє державотворення в Україні. Чому про нього не розповідають в музеях?​

Період княжої України-Русі. Чию історію популяризує заповідник «Софія Київська»?

Віталій Кличко і будинок Сікорського. Коли мер Києва виконає обіцяне?

Церковна мова давньої України – дослідження першоджерел

«Скрепи» імперської історії. Чому вони досі панують у музеях України?

Руїни історичного Києва. Що залишиться нащадкам?

Княжа Україна-Русь і церква Спаса на Берестові. В історії храму замовчують найголовніше

Україна-Русь чи Київська Русь. Чому окремі національні музеї досі пропагують імперську версію Кремля?

Київ горщиків і черепків. «Русский мир» та особливості екскурсії в Музеї історії Києва

Музей літератури України і національний зміст держави. Як їх поєднати?

Полтавська битва та українська історія. Вирішальне слово за Мінкультом​

Тест на державність: Музей рідкісної книги у Ніжині подає приклад іншим

Керівництво КНУ і Голодомор: університет й досі вшановує організатора геноциду 1932–1933 років

Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси​

Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?

Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?

Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?

Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?​

Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука​

Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?​

Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)​

Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького

Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?​

Московські холопи і музейна справа України

Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського

Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ

Малоросійські штампи Національного художнього музею України

Яка національність Національного музею «Київська картинна галерея» (колишнього Музею російського мистецтва)?

Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?

Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують