Блокада Азовського та Чорного морів – інструмент тиску Кремля

Якою є безпекова ситуація в Чорному і Азовському морях на сьогоднішній день? Як російські військові навчання впливають на судноплавство в Азовському морі? Як мешканці міст Приазов'я реагують на можливу ескалацію воєнних дій в регіоні? Це разом з експертами обговорювали в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

• Минулого тижня Росія перекинула ​в Чорне море шість великих десантних кораблів Північного і Балтійського флотів. У Міністерстві оборони Росії заявили, що судна візьмуть участь у навчаннях. 9 лютого з’явилася інформація про те, що Україну очікує фактично морська блокада. В тому числі через плани Росії обмежити на час навчань значні ділянки Азовського моря. До цього моменту Росія для військових навчань не блокувала великі ділянки з важливими морськими шляхами до українських портів.
• Для комерційного проходу суден Чорним морем до українських портів, щонайменше на тиждень, російські військові залишили лише вузький відрізок акваторії в обхід рекомендованих шляхів.
• 11 лютого стало відомо, що Росія скасувала блокаду акваторії Азовського моря.
• 13 лютого розпочалися військові навчання Росії в Чорному та Азовському морях. В них беруть участь майже півтори сотні військових суден, тисяча одиниць військової техніки та десять тисяч військовослужбовців.
• Керівник моніторингової групи «Інституту чорноморських стратегічних досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко наголошує, що морська «блокада є, вона нікуди не поділася».

Три небезпеки від морської блокади

Метою військових навчань, що Росія проводить в морі, експерти називають оборону Кримського півострову, який вона анексувала в 2014 році.

Капітан 1-го рангу, ексзаступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко пояснив в ефірі, чому Росія врешті вирішила не блокувати акваторію Азовського моря: «Це була фактично блокада виходу з Азовського моря. Потім під тиском МЗС України Росія відкликала цю заявку. Зараз там існує шлях для того, щоб судноплавство тривало».

За словами Риженка, у Чорному морі також перекриті значні ділянки, які прилягають до Кримського півострова.

«Найскладнішою є ділянка на захід від півострова, яка впритул підходить до наших територіальних вод. Вона має довжину 100 морських миль, це фактично дистанція від Севастополя до Одеси. Вони там планують стріляти ракетними комплексами», – додає Риженко.

У зв'язку з цим, експерт назвав три небезпеки:

• Рекомендовано перекрити шляхи судноплавства, залишається невеликий коридор, але судна, починаючи із вище середнього класу, за своєю осадкою там ходити не можуть. Міністерство інфраструктури України робить розрахунки можливих збитків. Судна із більшою водотонажністю відклали свої заходи до українських портів через полігон, де Росія проводить навчання. Це певний негативний вплив на морську економіку України.
• Сам полігон має довжину 100 морських миль, це десь половина можливого радіусу польоту російських ракет. Може виникнути позаштатна ситуація, і ця ракета може потрапити на територію України, а можливо й Румунії.
• Через навчання Росії перекривається повітряний простір. Авіаційні лінії обмежують свої польоти і Україна багато втрачає. Це суттєвий вплив на безпеку та економіку України.

Спеціальні судна ДУ «Держгідрографія» обстежили понад 50% морського коридору між західною межею району незаконних морських навчань РФ та південно-східним краєм Дністровської банки. Глибини підтверджено в межах 15-22 метри, а отже чинні рекомендації суднам щодо безпечного заходу до портів Одеської затоки лишаються чинними, повідомили 14 лютого в Мінінфраструктури.

«Росія злякалася»

На думку директора Українського інституту морського права та безпеки Богдана Устименка, зазначені навчання в морі – це чергова «провокація Росії».

«Порушення міжнародного права очевидні: якщо подивитися на карту перекриттів, то частина полігонів для стрільб знаходиться у межах територіального моря України, що є порушенням статуту ООН, а також Конвенції ООН з морського права. Ситуація складна, але водночас вона не є катастрофічною», – запевняє Устименко.

Однак, за його словами, «у міжнародному праві немає чарівної палички, одним махом якої можна було б вирішити цю ситуацію». Експерт вважає необхідним скликання Ради безпеки ООН та винесення цього питання на розгляд Генеральної асамблеї ООН.

«Санкції також ніхто не відміняв як механізм, наприклад, ввести заборону входження російських суден до інших міжнародних портів», – додав Устименко.

Скасування частини обмежень Росією в Азовському морі під час навчань, на думку Устименка, пояснюється страхом політичного тиску. «Перекриття моря у тій конфігурації, яку вони пропонували спочатку, це кричуще порушення здорового глузду та норм міжнародного права».

Продовжувати готуватися до бойових дій

Колишній командир розвідувального корабля ВМС України «Славутич» Олексій Кисельов вважає сьогоднішню ситуацію у морі продовженням минулорічних квітневих навчань Росії.

«У квітні кораблі Каспійської флотилії зайшли в Азов, з того часу вони знаходяться тут. Вони готувалися, проводили навчання. Як ми бачимо, за рік до тих планів, які вони виношували, а ми не звернули на це увагу. Коли нам кажуть «16-го числа очікуйте війну» – це все продовження тих подій квітня минулого року», – зазначив він.

Кисельов вважає, що подібна ситуація суттєво впливає на безпеку Приазов’я, а також оцінює сили РФ як «значні» і такі, що дійсно «можуть напасти на Україну».

Росія нарощує сили: що загрожує Азову? | Донбас Реалії

«Ми що не знали, що у Росії більше 200 тисяч немає реальних збройних сил, які можуть вести бойові дії? Знали. Значить, на що упор? Підготовка ракетного удару. Є авіація. Ми маємо це враховувати. Якщо вони будуть нас декілька днів «утюжить» ракетами та бомбами», це мало приємна історія», – зазначає Олексій Кисельов.

Плюсом даної ситуації він бачить підтримку міжнародної спільноти.

«Але запізно це відбувається. Вісім років йде війна і тільки сьогодні ми отримуємо повноцінну військову допомогу. Переговорний процес теж має дати свій результат. Хоча б відтягнути дату нападу, але це буде тільки перерва. Ми маємо продовжувати готуватися до бойових дій», – наголошує він.

Що думають жителі Приазов’я?

Жителі Бердянська, Маріуполя, Херсона та Генічеська не вірять у можливу ескалацію конфлікту. Новини про це чують постійно, але намагаються їх уникати, тривожну валізу не збирають. Про це свідчить опитування, яке провели кореспонденти проєкту «Новини Приазов’я».

«Росію, у першу чергу, цікавить не військова інтервенція, а інформація та пропаганда про військову інтервенцію. Росія оцінює міць ЗСУ та підготовку населення. Інформаційна кампанія з боку Росії є перебільшеною», – такої думки дотримується депутат Бердянської районної ради Віктор Дудукалов.

За його словами, це питання є на порядку денному у місцевих жителів. «Якщо пройтися по Центральному ринку, про це говорять більше ніж тиждень 24 на 7. Але у Бердянську загрози бояться менше, ніж у Києві. Ми звикли, що з 2014 року танки завжди поруч», – каже депутат та наголосив, що містяни готові чинити опір.

Військово-політичний шантаж

Російський військово-політичний експерт Юрій Федоров під час ефіру зазначив, що військові навчання Росії в морі – це один з методів тиску на Захід.

«Я не думаю, що це не виключно навчання. Це також інструмент тиску на керівництво України та на лідерів західного світу. Ці дії російського флоту мають запевнити і Київ, і Вашингтон, і Берлін, якщо хочете, у готовності почати військові дії проти України», – сказав він.

На думку експерта, Кремль хоче показати, що «якщо Україна та країни Заходу хочуть уникнути війни, то вони мають піти на умови Росії».

«Це нормальний військово-політичний шантаж, який дійшов до точки кипіння. З моєї точки зору, поки Україна та країни Заходу достатньо жорстко протистоять цьому тиску», – прокоментував Федоров.

Із осені минулого року у ЗМІ почали з’являтися повідомлення з посиланням на дані розвідки про концентрацію російських військ на кордоні з Україною. США й інші країни Заходу припустили, що Москва готує військове вторгнення, і почали надавати військову допомогу Україні. Кремль вторгнення заперечує.