19 червня у Києві у 81-річному віці помер український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, герой України, перший голова Народного Руху України Іван Драч.
Драч народився 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського район на Київщині. Навчався у Київському університеті. Був виключений через творчі та політичні погляди, але в 1961 році зміг відновитися на заочне відділення.
Читайте також: «Я – соняшник». Спогади про Івана Драча
Пізніше працював в газеті «Літературна Україна». Член Спілки письменників України з 1962-го. 1989 року на першому з'їзді Народного Руху України за перебудову був обраний головою Руху абсолютною більшістю голосів.
Як поет дебютував у 1961 році поемою-трагедією «Ніж у сонці». Протягом 1962-1988 років були опубліковані такі збірки як «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988).
Автор сценаріїв фільмів «Криниця для спраглих» (1964), «Камінний хрест» (1968), «Іду до тебе» (1971), «Пропала грамота» (1972) та інших.
Читайте також – Поети про Драча-поета
Тричі обирався народним депутатом України. В 2001 році був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, а в 2006-му — звання Герой України з врученням ордена Держави — за самовіддане служіння українському народові, втілене у поетичному слові та відстоюванні ідеалів свободи і демократії.
Прощання з Іваном Драчем відбудеться 21 червня в Володимирському соборі Києва о 10:30.
Your browser doesn’t support HTML5
Що змогла і чого не зуміла зробити українська еліта за 25 років незалежності?