Конституційний суд України оприлюднив на своєму сайті раніше ухвалене 28 лютого рішення щодо невідповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», в якому пояснив, що депутатами була порушена процедура розгляду та ухвалення.
«Верховна Рада України порушила процедуру розгляду та ухвалення законопроекту №9073, визначену положеннями частини третьої статті 84, частини першої статті 93 Основного закону, що також ставить під сумнів дотримання вимог, передбачених статтею 91 Конституції України», – йдеться в повідомленні.
У тексті документа вказується, що підставою визнання закону неконституційним є сукупність наведених матеріалів справи.
«Суб’єкт права на конституційне подання обґрунтовує неконституційність закону не тільки порушенням конституційної процедури його розгляду та ухвалення, а й невідповідністю Конституції України змісту закону», – вказано в рішенні КСУ.
Повідомляється, що рішення КСУ є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова».
Депутати, які звернулися з клопотанням визнати закон неконституційним, стверджували, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності в тексті законопроекту під час другого читання.
Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною, встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.
Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Міністр культури України намагається пересидіти мовні виклики в кущах
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Японський дипломат говорить українською, бо «аналізувати Україну треба не через Росію»
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу