Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто заявив 6 грудня в Брюсселі на полях дводенної наради міністрів закордонних справ країн членів НАТО, що Україна, прийнявши закон про освіту, не виконує своїх євроатлантичних зобов’язань.
Сійярто нагадав, що у своїй річній національній програмі розвитку Україна визначила за мету поважати та розширювати права національних меншин, але новий освітній закон, на думку міністра, повністю суперечить цьому. Цим самим Київ проводить «двосторонню акцію» не тільки проти Угорщини, але і порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання, додав Сійярто.
За його словами, якщо для України важливо «відновити співпрацю з Євроатлантичним союзом», то вона повинна скасувати закон про освіту. Він закликав країни, яким небайдуже відновлення діалогу з Україною, переконувати Київ дотримуватися обраного міжнародного курсу.
«Угорщина нізащо не пожертвує інтересами закарпатських угорців заради геополітичних ігор, і тому виступає проти того, щоб НАТО прийняло ситуацію, що склалася в Україні», – заявив політик. Він також додав, що «якщо Київ скасує згаданий вище закон, Угорщина знову стане найголоснішим прибічником євроатлантичних прагнень України».
Україна та Угорщина мають намір провести зустріч до чи після висновків Венеціанської комісії стосовно «мовної» статті нового українського закону про освіту, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Закарпатській області 1 грудня.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. Висновки комісії очікуються в грудні.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?