Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив візит до Угорщини, в перебігу якого, зокрема, зустрівся з угорським колегою Петером Сійярто, щоб роз’яснити йому суть нового українського закону про освіту, повідомили в Міністерстві закордонних справ України.
«Угорській стороні було детально роз’яснено зміст освітньої реформи та представлено аргументи щодо безпідставності побоювань щодо забезпечення прав угорської меншини. Клімкін наголосив, що документ повністю відповідає міжнародним стандартам, Україна передала освітній закон на експертизу до Венеційської комісії, щоб зняти будь-які занепокоєння», – мовиться в повідомленні.
«Готовність до діалогу у процесі імплементації освітньої реформи в Україні та започаткування консультації щодо конкретних питань, пов’язаних із мовою освіти угорської національної меншини, – шлях до порозуміння. У цьому зв’язку підтверджено візит міністра людських ресурсів Золтана Балога до України 19 жовтня», – додали в міністерстві.
Речниця МЗС Мар’яна Беца також навела деякі слова Павла Клімкіна на прес-конференції: «У нас відбулась із Петером Сійярто відверта розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології. Закон про освіту не спрямований проти жодної меншини. Кожен співвітчизник має, крім рідної, засвоїти і державну мову. Україна не має наміру закривати школи, звільняти вчителів. Щоб додатково зняти занепокоєння угорських колег, ми передали закон на експертизу до Венеційської комісії. Ми відкриті до конструктивного діалогу. Сподіваюсь, наші аргументи були почуті. Будемо вести дискусію про імплементацію закону».
Про реакцію угорської сторони в українському міністерстві не повідомили.
13 жовтня, як повідомили в МЗС України, Павло Клімкін здійснить робочий візит до Румунії, де зустрінеться з румунським колегою Теодором Мелешкану, міністром у справах румунів у всьому світі Андреєю Пестирнак, а також зустрінеться з делегацією парламенту Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в Україні, а також із керівництвом та представниками Союзу українців Румунії.
Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема, його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.
Крім того, критично висловлювалися щодо закону і в низці інших країн, зокрема в Румунії.
Критичну резолюцію з приводу мовних моментів закону України про освіту ухвалила і Парламентська асамблея Ради Європи.
Україна наголошує, що мовна стаття закону про освіту відповідає європейським практикам, а сам закон є законом рівних можливостей для всіх учнів, яких досі були позбавлені представники меншин через погане знання державної мови. Крім того, цю статтю надіслали на експертний розгляд до Венеційської комісії Ради Європи.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова