Слухання питання про претензії Угорщини до закону України про освіту в Європейському союзі призначили на 16 жовтня, повідомили Радіо Свобода дипломатичні джерела в ЄС.
За інформацією цих джерел, Угорщина звернулася з проханням винести питання про український закон «Про освіту» на розгляд наступної зустрічі Ради міністрів закордонних справ і, це питання буде включене до пункту «Інше» в порядку денному міністерської зустрічі, яка має відбутися в Люксембурзі.
Як стверджують джерела Радіо Свобода у Раді ЄС, запит офіційного Будапешта був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей уже підписаний, ратифікований усіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.
Також 10 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що для Києва перегляд Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливий лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.
Відповідаючи на заяву голови МЗС Угорщини Петера Сійярто, який 9 жовтня виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через новий український закон про освіту, Клімкін написав у твітері: «Дуже здивований заявами голови МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті… Підтверджую готовність до діалогу з Угорщиною на всіх рівнях. Говоритимемо про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки».
Він також запросив європейських партнерів відвідати Закарпаття.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 9 жовтня відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору. Він заявив, що новий закон України «Про освіту» «суттєво порушує» принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного тижня на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.
Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. Серед найбільших критиків Києва також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Розкритикував закон і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
У Києві заяви угорських представників назвали істеричними. Як дипломатичний демарш із Будапешта до Києва на консультації відкликали посла України Любов Непоп.
Водночас українська влада зробила низку кроків для роз’яснення положень чинного закону, зокрема його мовної статті стосовно нацменшин, закордонним партнерам. Паралельно з цим закон відіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи.
Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, нібито закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, однак пріоритетним напрямком у школі, згідно з новими освітніми реформами, є викладання державною мовою.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова