Національне антикорупційне бюро закликає президента Петра Порошенка ветувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені парламентом 3 жовтня, повідомляється на сайті відомства.
На переконання представників НАБУ, ці зміни, викладені у законопроекті 3262, у разі набуття ним чинності заблокують розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів і унеможливлять притягнення винних до відповідальності.
Найбільше занепокоєння, за словами представників відомства, у них викликає поправка, яка передбачає обмеження термінів досудового розслідування тяжких злочинів до 6 місяців із моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з можливістю продовжити розслідування за рішенням суду ще на півроку.
«Наголошуємо, розкриття і розслідування складних корупційних схем у такі стислі терміни є неможливим. Для прикладу, при розслідуванні схем, пов’язаних із виведенням коштів за кордон, детективи НАБУ виявляють ланцюжок, який складається в середньому з 7–10 ланок, через які вкрадені в українців гроші перераховуються кінцевим бенефіціарам. Для здобуття доказів у справі детективи мають проаналізувати банківські операції підприємства кожної ланки. За таких обставин тільки на розкриття банківської таємниці, згідно зі статтею 164 КПК, детективу знадобиться щонайменше 7–10 місяців, не кажучи про подальше проведення експертних досліджень», – мовиться у повідомленні.
Окрім того, зазначають в НАБУ, є ризик закриття в судовому порядку проваджень, у яких терміни досудового розслідування перевищують шість місяців, за ініціативи самих фігурантів поточних розслідувань, бо у запропонованих змінах відсутні перехідні положення, які б виводили з-під дії Кодексу поточні справи, де нікому не оголошено про підозру.
Також спірною в НАБУ називають норму про повноваження слідчого-судді визначати доцільність проведення експертиз, зобов’язання слідчого перед проведенням обшуку звертатись до суду, щоб той витребував, аби власник добровільно надавав відшукувані речі, предмети чи техніку, а також надання суддям повноваження скасовувати повідомлення про підозру та статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
Верховна Рада України 3 жовтня ухвалила президентський закон про внесення змін до Господарського і Цивільного процесуальних кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (№ 6232). За це рішення, яке запускає судову реформу, проголосували 234 народні депутати із 358, зареєстрованих у сесійній залі.
Законом встановлюється, що в судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їхніх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Вона, зокрема, забезпечує обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
До законопроекту було подано понад 4 тисячі поправок, більшість із яких були відхилені Верховною Радою. Як заявив голова парламенту Андрій Парубій, таких масштабних законопроектів ще не було в історії українського парламенту. Робота над ним у сесійній залі тривала понад місяць.
Громадські активісти і журналісти напередодні ухвалення законопроекту заявляли про обмеження гласності судових процесів у разі його ухвалення. Зокрема, законопроект прибирав можливість знімати без дозволу головуючого судді відео в залі судового засідання. Окрім того, як зазначали вони, дозволялось обмежити доступ до зали судового засідання, якщо немає місць, а також дозволялось сторонам процесу зустрічатися з суддею поодинці.