Політична осінь в Україні обіцяє бути спекотною, констатує «Український тиждень». Підвищення градуса було запрограмоване. Адже народні обранці лишили на осінь затвердження аж чотирьох важливих реформ. Пенсійної, на ухвалення якої в перші дні роботи осіннього парламенту дуже розраховує президент Петро Порошенко. Залишена в підвішеному стані й фактично заблокована медична реформа, проти якої ополчилося все ескулапське начальство країни. А також судова й освітня, які теж нібито почалися, але для їх повноцінного проведення потрібно ще багато чого змінити в законодавстві. Журналісти сумніваються в успішному ухваленні необхідних законопроектів, адже, на їхню думку, справжня причина відсутності підтримки депутатами реформ – їхнє небажання брати на себе відповідальність за непопулярні, а то й болісні рішення, які потім можуть вилитися в нелюбов електорату й бумерангом ударити в найневідповідніший момент, себто перед виборами. Про це йдеться в статті «Передвиборчі вистави».
Прогнозує непродуктивну осінню роботу Верховної Ради і тижневик «Фокус». Видання пише, що новий політичний сезон стане підготовкою до виборчої президентської кампанії. Буде багато подій і скандалів. На конструктивну роботу часу навряд чи залишиться, зазначає видання у статті «Спекотна осінь».
Станом на липень 2017 року в списку політв’язнів Кремля перебувало щонайменше 45 громадян України, інформує «Український тиждень». Видання наголошує, що у Росії антитерористичне й антиекстремістське законодавство давно стало зручним інструментом переслідування інакодумців. Репресивні тактики й способи фабрикування справ відпрацьовані до деталей. Наприклад, стаття за «теракт» є однією з найпоширеніших, за якими ув’язнюють людей за політичними мотивами в окупованому Криму. Втім, у ситуації із затриманнями та переслідуваннями українців з боку російських спецслужб важко відшукати щось принципово нове. Хоча остання історія, пов'язана зі зникненням Павла Гриба, все-таки відрізняється від попередніх. Йдеться про можливе затримання українця саме на території Білорусі в інтересах Росії. Випадок із його зникненням має ознаки ще й символічного жесту з боку російських спецслужб. Вони «маркують» Білорусь саме як свою територію без будь-яких умовностей, зазначає тижневик.
А в публікації «Приватні й озброєні» «Український тиждень» розповідає, навіщо Кремлю приватні військові компанії. Видання пише, що використання Кремлем найманців дає змогу зменшити втрати кадрових військових, заперечувати офіційну участь держави в конфліктах та ізолювати осіб із небезпечним воєнним минулим від суспільства і влади.
Економіка окупованого Донбасу котиться в прірву. Як стверджує тижневик «Новое время», всього за кілька місяців після «націоналізації» українських підприємств ватажками угруповань «ЛНР»-«ДНР», економіка регіону опинилась на межі економічного краху. Уникнути соціального вибуху угрупованням допомагають лише мільярдні фінансові вливання з Росії. Стаття називається «Чорна діра сходу».
«Вас усіх надули», або чому ціни на автомобільний газ злетіли вгору». У статті під таким заголовком тижневик «Новое время» стверджує, що дії СБУ допомогли компанії, пов'язаній з Віктором Медведчуком, підім'яти під себе ринок автомобільного газу. У результаті ціни на це паливо всього за кілька тижнів подвоїлися, а всі вершки зняв монополіст. Експерти видання зазначають, що від дефіциту зрідженого газу виграли не тільки структури Медведчука, але й українські виробники цього ресурсу, зокрема державна «Укргазвидобування» і «Укрнафта», мажоритарна частка в якій також належить державі. Однак українські добувачі покривають потреби ринку не більше ніж на 30%. А попит зростає, а разом з ним і імпорт. За 20 днів серпня 70% автогазу, за даними UPECO, зайшло в Україну з Росії – безпосередньо від «Роснєфті», яка зараз і святкує перемогу спільно з компаніями, пов'язаними з Медведчуком, зазначає тижневик.
Чому реформи в Україні вроваджуються надто мляво? Головна причина, як переконує тижневик «Новое время», зовсім не відсутність політичної волі, а відсутність попиту на реформи з боку громадян. А немає попиту – не буде і пропозиції. Більшість, на думку автора статті, насправді не хоче змін: люди вимагають вищих зарплат і пенсій, справедливості і боротьби з корупцією, але не готові міняти власні звички. Патерналістське і некритичне мислення більшої половини населення означає попит на стабільність, порядок і традиційні відносини «патрон-клієнт», а зовсім не попит на різкі зміни в соціальних практиках, на новий суспільний договір, на підзвітність і відповідальне правління. На цьому дописувач тижневика наголошує в статті «Якщо подивитися глибше».
В останні роки український IT-ринок переживає ренесанс. Навіть незважаючи на те, що галузь розвинулася не завдяки державі, а всупереч, зазначає тижневик «Фокус». Технології проникли навіть у таку консервативну сферу, як держуправління. Журналісти з'ясували основні стереотипи українського суспільства щодо IT-індустрії і дізнались, наскільки вони відповідають реальності. Стаття називається «Вітчизняний продукт».
