Посол Болгарії вважає, що український закон «Про освіту» дає нові можливості для вивчення мов

Посол Болгарії в Україні Красимир Минчев вважає, що новий український закон «Про освіту» дає нові можливості, щоб «наші діти добре володіли як українською, так і болгарською мовами». Про це, як повідомили в Міністерстві освіти і науки України, він заявив 3 жовтня під час зустрічі в міністерстві з міністром Лілією Гриневич.

«З огляду на нові можливості, які відкриває реформа, ми хотіли б, щоб у школах нацменшин діти в результаті отримували гідні знання з обох мов. Це й питання обсягу вивчення мови, і питання якості вчителів, і питання підходів та методів викладання, і питання підручників», – передає слова Мінчева Міністерство освіти і науки.

Міністр Гриневич відзначила, що її відомство було і залишається відкритим для співпраці з добрими друзями й партнерами України. «Я пропоную створити спільну робочу групу, яка працюватиме комплексно над навчальним планом для болгарської меншини, над створенням підручників, над питанням підвищення кваліфікації вчителів», – запропонувала Гриневич. )

Статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслано на розгляд Венеційської комісії, сказано в повідомленні. 6 жовтня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич також планує зустрітися з генеральним секретарем Ради Європи Турб’єрном Яґландом, на якій теж обговорюватиметься питання експертизи та імплементації статті 7 Закону «Про освіту».

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм