Влада Угорщини заявляє, що може забезпечити навчання угорською в Україні через приватні школи

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 30 вересня в румунському Клужі заявив, що «майбутнє пишуть угорською мовою». Він додав, що національна місія Угорщини – знайти і зберегти всі закордонні угорські громади, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Наше завдання – домогтися, щоб вони процвітали на землі, де народилися; могли навчатисяугорською мовою і могли жити як угорці», – наголосив Орбан.

Думки Орбана конкретизували його однопартійці. Вони вважають, що за потреби уряд Угорщини зможе забезпечити навчання угорською на Закарпатті через приватні школи та приватні університети. Про це заявив у Будапешті Ґерґей Ґуляш, керівник проурядової фракції ФІДЕС на презентації книжки «Національна політика: в лещатах. Аспект – без кордонів».

Політик владної коаліції позитивно оцінює той факт, що як уряд Угорщини, так і опозиція виступають єдиним фронтом у питаннях національної політики.

Депутат Європарламенту від ФІДЕС Дьєрдь Шепфлін, виступаючи на презентації, висловив занепокоєння тим фактом, що оскільки Україна не є членом ЄС і навряд чи набуде членства найближчим часом, новий закон України «Про освіту» не можна розглядати як питання компетенції Європейського союзу.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко, при цьому закликавши Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам. У Києві також висловлювали думку, що висновок Венеційської комісії Ради Європи про цей закон буде на користь України.

Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. В МЗС Угорщини вже обіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм