Туреччина пообіцяла купувати нафту тільки в Багдада, а не в курдів – уряд Іраку

Місто Кіркук із сусідніми нафтовими родовищами не належить до території Іракського Курдистану, але фактично контролюється ним, у місті курдський прапор (л) висить поруч із іракським (п), фото 26 вересня 2017 року

В апараті прем’єр-міністра Іраку повідомили, що Туреччина пообіцяла в питанні про експорт сирової нафти вести справи тільки з урядом Іраку в Багдаді, а не з курдською автономією в Іраці.

Як повідомили в апараті Хайдара аль-Абаді, в телефонній розмові з ним прем’єр-міністр Туреччни Біналі Йилдирим підтвердив, що Анкара підтримає всі рішення уряду Іраку щодо Іракського Курдистану після референдуму про незалежність курдської автономії, влаштованого в понеділок, 25 вересня.

Серед заходів, які, за словами Багдада, підтримає Туреччина, згадано і «обмеження операцій щодо експорту нафти тільки на здійснені урядом Іраку».

Але в повідомленні іракського уряду не сказано, зокрема, як надалі поставиться Анкара до вже здійснюваних закупок нафти в Іракського Курдистану, як немає в ньому й інших подробиць.

У середу парламент Іраку закликав Абаді направити урядові війська до міста Кіркука і довколишнього нафтовидобувного регіону, що їх наразі контролюють іракські курди, і відновити урядовий контроль над ними. «Уряд має повернути нафтові родовища під контроль Міністерства нафти», – мовилося в постанові парламенту, текст якої навело агентство Reuters.

Також парламентарі закликали прем’єра наказати урядовим силовим структурам зайняти спірні з курдською автономією території, включно з Кіркуком.

Влада Іракського Курдистану претендує на значно ширші території, ніж визнані за нею в Багдаді. Зокрема, Кіркук і довколишня однойменна провінція з багатонаціональним населенням, серед якого переважають місцеві курди, не належать до визначеної Конституцією Іраку території автономного Курдистанського регіону, але фактично місто і половина провінції перебувають під контролем влади регіону. Загони офіційного курдського ополчення «пешмерґа» зайняли їх улітку 2014 року в часи боїв із екстремістським угрупованням «Ісламська держава», коли урядова армія Іраку перед наступом бойовиків утекла з регіону. Таким чином, курдські сили не дали екстремістам захопити головні нафтові родовища Іраку, але тепер самі контролюють їх, продаючи нафту в обхід Багдада.

Уряд Іраку вимагає анулювати результати референдуму про незалежність Іракського Курдистану, на якому, як твердять курди, за незалежність проголосували майже 93 відсотки учасників, а явка склала понад 72 відсотки від усіх виборців. Багдад також відкидає будь-які переговори з курдами щодо заявлених результатів цього референдуму, яких вимагає влада курдської автономії. У своїй позиції уряд Іраку спирається й на офіційне ополчення іракських шиїтів «Сили народної мобілізації». Його загони вже стоять неподалік Кіркука й заявляють, що лише чекають на наказ Багдада відновити конституційну владу уряду країни на будь-якій спірній території. При цьому шиїти кажуть, що виступають не проти курдського народу, а лише проти тих, хто «влаштував референдум і розколов Ірак».