Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 28 листопада повідомив, що провів «особливе, тривале, детальне» засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Перше – фортифікація. Значно посилюємо. Були детальні доповіді на всіх рівнях: Генштаб, Міністерство оборони, премʼєр-міністр, обласна влада, командувачі ОСУВ. Усі фінанси є. Всі рішення є. Має бути повна відповідна робота в громадах. Усе абсолютно деталізовано – мін і бетону нашій державі точно вистачить. Потрібно більше швидкості та ефективності, і кожен, хто за це відповідає, має чіткі завдання», – сказав президент.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України: чи дійсно на Заході може існувати план «мир в обмін на території»?Крім того, за його словами, на засіданні проаналізували нещодавні атаки Росії проти України. «Проаналізували тактику захисту нашої протиповітряної оборони. Чітка потреба – розвиток і посилення наших мобільних вогневих груп, а також усі максимально ефективні системи ППО. Окремо проаналізували роботу «петріотів» і «насамсів» – усе дуже ефективно, я вдячний партнерам, які допомагають нам саме з цими системами. Командувач Повітряних сил й інші відповідні командувачі, Міністерство оборони мають необхідні доручення», – заявив Зеленський.
На Ставці були і доповіді командувачів за усіма фронтовими напрямками, зокрема щодо Авдіївки, Мар’їнки, району Бахмута, де за цю добу – «найбільш інтенсивні бойові зіткнення», зауважив Зеленський.
«Провів сьогодні й окрему нараду з міністром з питань стратегічних галузей промисловості України, можна назвати її оптимістичною. Ми готуємо, зокрема, хороші далекобійні речі, щоб окупанти відчували українську силу», – додав президент. Подробиці він не навів.
Раніше сьогодні голова держави підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей часМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.