Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив про телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі, під час якої, зокрема, йшлося про посилення можливостей системи протиповітряної оборони України.
«Провів телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США генералом Марком Міллі. Обговорили низку важливих для нас тем. Докладно зупинився на питанні оборонних потреб України. Йдеться про постачання боєприпасів і техніки. Наголосив на необхідності посилення можливостей системи протиповітряної оборони», – йдеться в повідомленні Залужного у фейсбуці 11 березня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Запеклі бої: чого не вистачає ЗСУ для перемоги над Росією?За словами головнокомандувача, він також розповів генералу Міллі про ситуацію на полі бою.
Останнім часом Сполучені Штати та інші союзники України наголошують на наданні Україні засобів протиповітряної оборони для відбиття масованих ракетних атак на українські міста. Зокрема, у грудні минулого року США оголосили про надання Україні нового пакету військової допомоги на 1,85 мільярда доларів. Вашингтон вперше надасть Україні батарею системи протиповітряної оборони Patriot та боєприпаси до неї.
10 березня Норвегія заявила, що надасть Україні дві установки ППО NASAMS. Ці системи прибудуть на додаток до двох вогневих підрозділів, наданих Сполученими Штатами минулої осені.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей часМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.