На Лимано-Куп’янському напрямку стало менше обстрілів: Євлаш назвав причину

Місто Лиман і Лиманська громада на Донеччині після деокупації, травень 2023 року, ілюстративне фото

На минулу добу на Лимано-Куп’янському напрямку відбулось 11 бойових зіткнень, їхня інтенсивність зменшилась через рясні опади, повідомив в ефірі телемарафону начальник пресслужби східного угруповання військ Ілля Євлаш.

Крім того, він розповів, що Збройним силам України вдалось ліквідувати 150 російських військових – «загалом російські загарбники за добу 465 разів обстріляли позиції Збройних сил України».

Речник зауважив, що «ворожі війська найбільше використовують артилерію, уникаючи прямих зіткнень». За словами Євлаша, на Лимансько-Куп’янському напрямку «наразі спостерігається зменшення інтенсивності обстрілів і застосування авіації».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна прорвалася під Бахмутом? Що відомо

«Наприклад, щодо авіації. Якщо раніше ми говорили про півтора десятка ударів і Су-35, Су-25, то за минулу добу не відбулось жодного бойового удару зі сторони противника», – сказав він.

Також Євлаш зауважив, що «знизилася інтенсивність використання безпілотних літальних апаратів з боку російських військ».

«Противник зараз акцентує свою увагу поблизу Синьківки, Іванівки та Макіївки. Намагається перекидати туди свої штурмові загони – «Шторм-Z», «Шторм», різні стрілецькі батальйони та танкові підрозділи. Проте успіхів вони не мають. Наші захисники тримають кордон та відбивають атаки противників», – додав він.

Раніше начальник пресслужби Східного угруповання військ Ілля Євлаш в ефірі телемарафону розповів, що російські військові намагаються завадити українським Силам оборони пройти на північ від Бахмута.

За його словами, зараз там продовжуються «інтенсивні бойові дії».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна в Ізраїлі і Росія: Кремль дав «Хамасу» трофейну зброю, захоплену в ЗСУ?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На Таврійському напрямку логістика армії РФ є ускладненою – у ЗСУ назвали причину