Національний реєстр донорів крові, створення якого ухвалив уряд минулого тижня, повинен стати елементом системи, яка дозволить прослідковувати рух крові від донора до реципієнта. Про це Радіо Свобода розповів заступник генерального директора Українського центру трансплант-координації Олександр Сергієнко.
За даними Сергієнка, наразі в Україні відбувається близько 13 донацій крові на 1000 людей населення протягом року. Це статистика за 2020 рік, дані за цей рік будуть сформовані до кінця січня 2022-го.
Він уточнив, що показники донорства знизилися після початку пандемії коронавірусу, адже потенційним донорам стало складніше дістатися центрів крові. Водночас, за словами заступника голови УЦТК, на потреби медичних закладів заготовленої крові вистачало.
«Велика проблема полягає в тому, що практикуючі лікарі в закладах охорони здоров’я не розуміють або не володіють інформацією чи достатньою кількістю знань щодо того, які компоненти крові повинні застосовуватися в конкретній ситуації і в яких обсягах. І це становить велику проблему, з якою ми зараз працюємо, тому що відбувається необхідна реформа, вона передбачає трансформацію існуючої системи крові в систему крові європейського зразка, яка має три рівні», – пояснює він.
Читайте також: Українці, які повертаються з семи країн півдня Африки, мають іти на самоізоляцію – МОЗ
Перший, або вищий рівень – Міністерство охорони здоров’я та Український центр трансплант-координції, який виконує також функції трансфузіологічного центру. Це, як пояснює представник установи, відповідає європейській практиці, за якою питання трансплантології та безпеки крові розглядаються як одне ціле.
Ще однією складовою Сергієнко називає уповноважений орган, який контролюватиме дотримання центрами крові ліцензійних вимог та забезпечувати прозорість «руху крові від донора до реципієнта на всіх етапах технологічного процесу».
«Третій рівень – це госпітальний. Там повинні бути створені банки крові, навчений персонал, основні заходи, які повинні відбуватися – це розрахунки потрібних запасів щоденних, щотижневих, виходячи з аналізу практики за попередній період, утримання цих запасів і раціональне, належне використання компонентів крові пацієнта в конкретних ситуаціях. Над цим зараз ведеться робота, щоб попит був обґрунтований і, відповідно, центри крові як окремий рівень національної системи крові, повністю його задовольнили», – розповідає він.
Читайте також: «Ковід» і вагітність: небезпека, ризики і страх вакцинації
Наразі в Україні, окрім центрі крові, є близько 360 органів охорони здоров’я, які також самостійно заготовляють донорську кров. Але в більшості таких лікарень немає потрібних умов для додаткової обробки крові (наприклад, лейкофільтрації, вірус-інактивації, кріопреципітації) тож вони не можуть гарантувати належну якість і безпеку отриманих компонентів крові, каже заступник голови Центру.
Відтак пропонується залишити функцію заготівлі та обробки крові за центрами крові, які належно оснащені для її збору, перевіки, переробки і зберігання «і таким чином забезпечити належну якість та безпеку тих компонентів крові, які застосовуються реципієнтам».
«Натомість заклади охорони здоров’я повинні бути позбавлені функцій заготівлі, переробки тощо, і займатися виконанням свого прямого завдання – розрахунками потреб, утриманням запасів і належним застосуванням компонентів крові, щоб у пацієнтів не було реакцій на введення цих компонентів», – додає Сергієнко.
Читайте також: Україна утилізує майже 400 тисяч доз простроченої вакцини AstraZeneca – Кузін
Зараз технічне завдання щодо функцій Національного реєстру донорів крові перебуває в розробці, і Сергієнко сподівається, що робота буде завершена «найближчим часом». Крім того, Центр працює над норматично-правовою базою:
«Ми напрацьовуємо цілий перелік нормативних актів, які будуть пов’язані, наприклад, із методикою розрахунку вартості компонентів крові, вимогами до стандартизації технологічних процесів в центрах крові, вимогами до надання послуг трансфузії компонентів крові закладами охорони здоров’я. Саме ці моменти, які пов’язані з плануванням, організацією, утриманням запасів, належним застосуванням компонентів крові».
Кабінет міністрів 24 листопада ухвалив постанову про функціонування Національного реєстру донорів крові та її компонентів. Очікується, що він входитиме до частини електронної системи охорони здоров’я.
Your browser doesn’t support HTML5
«Люди потихеньку ідуть із життя»: як у прифронтових селах Донбасу відновлюють медицину