Три чверті росіян підтримують війну, але тільки 40% згодні на участь у ній близьких – опитування

Російський військовий, фото ілюстративне

Понад три чверті росіян (76%) висловилися на підтримку дій російських збройних сил в Україні, випливає з результатів соціологічного опитування, проведеного в жовтні соціологічною службою «Левада-центр». З них 45% опитаних «напевно підтримують» ці дії, 31% – «швидше підтримують».

Соціологи зазначають, що найвищий рівень підтримки фіксується серед чоловіків 55 років та старших (81%), а найнижчий – серед молоді до 24 років (67%).

Натомість лише 40% росіян скоріше підтримали б рішення близької людини піти на війну особисто. 42% респондентів швидше не схвалили б таке рішення. Ще 17% вагалися з відповіддю на це запитання, яке, як пояснив директор «Левада-центру» Денис Волков, ставили росіянам уперше.

Волков наголосив, що сприймає відповіді на нього як «ще один спосіб визначити, як багато росіян реально підтримує «СВО» (російська офіційна назва війни – ред.), а скільки – тільки кажуть про це».

«Ті, хто схвалює відправлення близької людини до зони бойових дій – це люди, які готові чимось жертвувати, а не просто підтримують на словах», – вважає Волков.

Водночас лише 36% росіян виступають за продовження бойових дій. 55% вважають, що настав час для мирних переговорів із Україною.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Майже половина росіян бачить у війні більше шкоди, ніж користі – «Левада-центр»

Багато соціологів звертають увагу, що законодавство про дискредитацію армії та переслідування опозиції та політичних активістів, у тому числі антивоєнних, можуть значно спотворювати опитування про владу та війну в бік підтримки. Експерти пояснюють це можливим страхом людей давати відповіді, які, як їм здається, викликали б незадоволення влади.

У 2016 році недержавний аналітичний центр Юрія Левади, або «Левада-центр», який регулярно проводить соціологічні та маркетингові дослідження, визнаний російською владою «іноземним агентом». В організації із цим не згодні. Результати опитувань «Левада-центру» сильно відрізняються від підсумків опитувань державних соціологічних служб.