Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування головою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богданом Львовом московської нерухомості його родини, яку знайшли журналісти-розслідувачі програми «Схеми» (Радіо Свобода). Про це йдеться у відповіді НАБУ на звернення народного депутата Ярослава Юрчишина.
Досудове розслідування розпочато за статтею ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації». Максимальна санкція за цієї частиною статті передбачає обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як встановили журналісти «Схем», у власності родини судді є квартира у російській столиці на Ленінградському шосе, приблизною ринковою вартістю 11 мільйонів гривень (якщо порівнювати з наявними оголошеннями щодо продажу нерухомості у цьому будинку).
З 2012 року квартира оформлена навпіл – на тещу і на дружину судді Богдана Львова. Але у жодній зі своїх майнових деклараціях він не вказував, що на його дружину зареєстрована нерухомість у Москві.
Суддя, як встановили журналісти, також мав частку у цій квартирі, але передав її у власність дружині Інні Львовій за договором дарування, укладеним у 2012 році. Цей правочин було здійснено за паспортом РФ на ім’я Богдана Львова. У день правочину, за даними перетину кордону, Львов прибув потягом до Москви.
При цьому, як встановили журналісти, дружина судді Інна Львова також має громадянство Російської Федерації.
Суддя Богдан Львов у відповідь на запитання «Схем» щодо квартири у Москві заявив, що не пам’ятає обставин того, як він позбавився права власності на квартиру у Москві і попросив часу розібратися. До виходу розслідування на зв’язок із журналістами він не вийшов.
15 вересня журналісти «Схем» оприлюднили розслідування про те, що очільник Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов, який має доступ до державної таємниці, виявився громадянином Російської Федерації. Журналісти опублікували документи, які свідчать про те, що Львов став громадянином РФ ще у 1999 році, вже працюючи суддею в Україні, а у 2012 році він оновив паспорт після досягнення 45-річчя. Журналісти встановили, що в день подачі заяви він перебував у Москві. В обох випадках письмова заява оформлена від його імені.
Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи та час, щоб «розібратися», після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів.
Наступного дня після виходу розслідування, 16 вересня, на сайті Верховного суду з’явилася реакція на викриття журналістів щодо Богдана Львова. У повідомленні йдеться про тимчасову зупинку доступу судді до державної таємниці на період проведення розслідування правоохоронними органами.
Того ж дня громадські організації «Центр протидії корупції», Фундація DEJURE та ВГО «Автомайдан» звернулися зі спільною заявою до президента Володимира Зеленського із закликом позбавити українського громадянства Богдана Львова. І окремо закликали суддів Касаційного господарського суду, крім висловлення позиції, «невідкладно звільнити Богдана Львова з посади голови суду».
16 вересня відбулися закриті термінові збори суддів Касаційного господарського суду, на яких обговорювали розслідування «Схем», за результатами якого Львова не звільнили з посади голови цього суду, як цього вимагали профільні громадські організації.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Суддя Верховного суду з громадянством РФ поскаржився на «Схеми» ще й до СБУГолова Верховного суду у коментарі Радіо Свобода зазначив, що рішення щодо подальшої долі Богдана Львова має ухвалювати Вища рада правосуддя, «склад якої наразі формується».
16 вересня у Вищій раді правосуддя, реагуючи на розслідування «Схем», зазначили, що «діючи іменем України суддя може мати лише громадянство нашої держави. Доведена у визначений законодавством спосіб наявність іншого громадянства є підставою для припинення його повноважень». Водночас у своїй заяві Вища рада правосуддя, яка не працює з кінця лютого, бо не має достатньо голосів для кворуму, висловила стурбованість «неможливістю приймати рішення в критичних ситуаціях в обставинах, які склались у час війни перед судовою системою».
Раніше Богдан Львов написав заяву до Державного бюро розслідувань, в якій поскаржився на журналістів Радіо Свобода і заявив, що така «дискредитація» – це «спроба руйнації системи державної влади України та втручання в розгляд справ за участю Російської Федерації», що має «ознаки посадового злочину», а тому просить «вжити відповідних заходів». У Державному бюро розслідувань поки не відповіли на запит «Схем» щодо звернення судді.
Львов також звернувся із заявою до СБУ, в якій просить після публікації матеріалу про наявність у нього громадянства Російської Федерації розпочати кримінальне провадження за статтею 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади). Про це він повідомив на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
У своїй заяві до СБУ суддя визнав, що офіційні органи РФ обліковують дані про його російське громадянство, але стверджує, що ці записи були зроблені «з метою його дискредитації».
У пресслужбі СБУ повідомили Радіо Свобода, що там перевіряють факти з розслідування «Схем», та зазначили, що злочини, вчинені суддями, – це підслідність Державного бюро розслідувань.
19 вересня відбулися збори суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, які не підтримали внесення до порядку денного питання «висловлення довіри чи недовіри» судді Богдану Львову. Судді також проголосували «проти зупинення автоматизованого розподілу справ» на цього суддю.
Після закінчення зборів, окремі судді Касаційного господарського суду вийшли із публічною заявою, у якій засудили відмову судді самостійно скласти повноваження на період офіційного слідства та зазначили, що він не мав би ініціювати подібні збори та головувати на них, оскільки має прямий конфлікт інтересів. У цьому ж зверненні судді оголосили збір підписів для проведення нових зборів вже за ініціативою колективу суду – «для вирішення питання про дострокове звільнення судді» з посади голови суду.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Український суддя із російським паспортом