Більшість суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду на зборах в понеділок 19 вересня не підтримали внесення до порядку денного питання «висловлення довіри чи недовіри» судді Богдану Львову, який, як встановили раніше у розслідуванні «Схеми» (Радіо Свобода), має російське громадянство.
Судді також проголосували «проти зупинення автоматизованого розподілу справ» на цього суддю. Про це повідомила пресслужба суду, водночас журналістам у доступі до цих зборів відмовили.
Після закінчення зборів, окремі судді Касаційного господарського суду вийшли із публічною заявою, у якій засудили відмову судді самостійно скласти повноваження на період офіційного слідства та зазначили, що він не мав би ініціювати подібні збори та головувати на них, оскільки має прямий конфлікт інтересів.
У цьому ж зверненні судді оголосили збір підписів для проведення нових зборів вже за ініціативою колективу суду – «для вирішення питання про дострокове звільнення судді» з посади голови суду.
Після публікації журналістського розслідування про російське громадянство голови Касаційного господарського суду Богдана Львова сам суддя ініціював на 12:00 19 вересня закриті збори суддів. Згодом на сторінці суду у фейсбук з’явилося повідомлення про те, що за результатами цих зборів «судді не підтримали включення до порядку денного розгляд питання, ініційованого головою КГС ВС щодо висловлення йому довіри чи недовіри як голові суду», а також, що «судді проголосували проти зупинення автоматизованого розподілу справ» на суддю Львова.
Водночас журналісти «Схем» на це засідання потрапити не змогли – у пресслужбі суду зазначили, що «залучення ЗМІ не передбачено».
Після закінчення зборів двоє суддів – Олена Кібенко та Іван Міщенко – вийшли у фейсбук зі зверненням, в якому повідомили, що Богдан Львов оголосив про збори суддів лише за дві години до їхнього початку.
«На наш погляд, голова суду не може самостійно ініціювати питання про висловлення йому недовіри, керувати такими зборами, формувати порядок денний «з коліс», оскільки це прямий конфлікт інтересів», – повідомила Кібенко.
Читайте також: «Незаконно нараховував собі премії»: ДБР вручило підозру ексголові Держспецзв’язку
І додала у дописі: «Ми не стверджуємо, що голова Касаційного господарського суду Богдан Львов є громадянином РФ або мав там нерухомість. Ці факти якнайшвидше мають бути встановлені компетентними органами. Але такі звинувачення, підкріплені документами, є занадто серйозними і не можуть бути проігноровані».
Двоє суддів розпочали збір підписів суддів за скликання зборів «для вирішення питання про дострокове звільнення судді Богдана Львова з посади голови Касаційного господарського суду» на 26 вересня, а також призначення тимчасового виконувача обов’язків голови цього суду.
«Небажання самого судді час розслідування скласти повноваження голови суду, мотивуючи це тим, що саме через бажання зайняти його крісло і з’явилось це розслідування, залишає єдиний можливий варіант подальших дій – збір підписів за дострокове звільнення його з посади», – йдеться у зверненні.
15 вересня журналісти «Схем» оприлюднили розслідування про те, що очільник Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов, який має доступ до державної таємниці, виявився громадянином Російської Федерації. Журналісти опублікували документи, які доводять, що Львов став громадянином РФ ще у 1999 році, вже працюючи суддею в Україні, а у 2012 році оновив паспорт після досягнення 45-річчя. Журналісти встановили, що в день подачі заяви він перебував у Москві. В обох випадках письмова заява оформлена від його імені.
Саме за російським паспортом Богдана Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві. Факт наявності російського громадянства суддя приховав від конкурсної комісії, яка у 2017-му обрала його до реформованого Верховного суду. Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заявив, що російського громадянства у нього немає, але попросив надати йому документи та час, щоб «розібратися», після чого не надав додаткових доказів на підтвердження своїх слів.
Наступного дня після виходу розслідування, 16 вересня, на сайті Верховного суду з’явилася реакція на викриття журналістів щодо Богдана Львова. У повідомленні йдеться про тимчасову зупинку доступу судді до державної таємниці на період проведення розслідування правоохоронними органами.
Того ж дня громадські організації «Центр протидії корупції», Фундація DEJURE та ВГО «Автомайдан» звернулися зі спільною заявою до президента Володимира Зеленського із закликом позбавити українського громадянства Богдана Львова. І окремо закликали суддів Касаційного господарського суду, крім висловлення позиції, «невідкладно звільнити Богдана Львова з посади голови суду».
16 вересня відбулися закриті термінові збори суддів Касаційного господарського суду, на яких обговорювали розслідування «Схем», за результатами якого Львова не звільнили з посади голови цього суду, як цього вимагали профільні громадські організації.
Голова Верховного суду у коментарі Радіо Свобода зазначив, що рішення щодо подальшої долі Богдана Львова має ухвалювати Вища рада правосуддя.
«Верховний Суд не володів інформацією про запитувані вами документи до моменту отримання від вас цієї інформації. У випадку офіційного підтвердження у встановлений законом спосіб даної інформації відповідне рішення має ухвалюватися Вищою радою правосуддя, склад якої наразі формується», – прокоментував Князєв.
16 вересня у Вищій раді правосуддя, реагуючи на розслідування «Схем», зазначили, що «діючи іменем України суддя може мати лише громадянство нашої держави. Доведена у визначений законодавством спосіб наявність іншого громадянства є підставою для припинення його повноважень». Водночас, у своїй заяві Вища рада правосуддя, яка не працює з кінця лютого, бо не має достатньо голосів для кворуму, висловила стурбованість «неможливістю приймати рішення в критичних ситуаціях в обставинах, які склались у час війни перед судовою системою».
Раніше Богдан Львов написав заяву до Державного бюро розслідувань, в якій поскаржився на журналістів Радіо Свобода і заявив, що така «дискредитація» – це «спроба руйнації системи державної влади України та втручання в розгляд справ за участю Російської Федерації», що має «ознаки посадового злочину», а тому просить «вжити відповідних заходів». У Державному бюро розслідувань поки не відповіли на запит «Схем» щодо звернення судді.
Львов також звернувся із заявою до СБУ, в якій просить після публікації матеріалу про наявність у нього громадянства Російської Федерації розпочати кримінальне провадження за статтею 109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади). Про це він повідомив на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
У свій заяві до СБУ суддя визнав, що офіційні органи РФ обліковують дані про його російське громадянство, але стверджує, що ці записи були зроблені «з метою його дискредитації».
У пресслужбі СБУ повідомили Радіо Свобода, що там перевіряють факти з розслідування «Схем», та зазначили, що злочини, вчинені суддями, – це підслідність Державного бюро розслідувань.
