Спецслужби Угорщини стежили за чиновниками Євросоюзу, коли ті приїздили до Будапешту, обшукували їхні готельні номери та прослуховували телефонні розмови – таких висновків дійшло розслідування, яке спільно провели журналісти бельгійської газети De Tijd та угорський розслідувальний центр Direkt36.
За твердженням розслідувачів, угорське Інформаційне бюро – аналог служб зовнішньої розвідки – вело спостереження за співробітниками Європейського бюро боротьби з шахрайством (OLAF). Зокрема, у 2015-2017 роках агенти Інформаційного бюро вели зовнішнє спостереження за автомобілями співробітниками OLAF та прослуховували їх.
Європейське відомство боротьби з шахрайством тоді цікавилося діяльністю угорської компанії Elios, власником якої є зять прем’єр-міністра країни Віктора Орбана Іштван Тіборч. Elios отримувала державні замовлення на будівництво та міську інфраструктуру, від освітлення до транспорту.
Читайте також: В Угорщині розслідують ймовірне стеження за критиками уряду Орбана за допомогою програми Pegasus
За даними OLAF, у контрактах були зазначені різко завищені ціни, а самі контракти могли укладатися з використанням корупційних зв'язків та методів. У 2018 році OLAF рекомендувала Євросоюзу вимагати від Угорщини повернути 283 мільйони євро субсидій, отриманих від ЄС на розвиток будапештського метро, оскільки в угорських контрактах було виявлено ознаки нецільового витрачання грошей та шахрайства.
Видання Politico звернулося до угорської влади. Прессекретар Віктора Орбана Берталан Хаваші відповів Politico, що «не коментує фейкові новини».
Будапешт і раніше звинувачували у стеженні за журналістами, політичними активістами та представниками опозиції. Вони повідомляли про зовнішнє стеження, прослуховування телефонів і злами їх комп’ютерів. 2021 року представники правлячої партії Орбана визнали, що Міністерство внутрішніх справ Угорщини закупило ізраїльське програмне забезпечення для стеження. Вони стверджували, що у закупівлі не було нічого протизаконного, проте протокол засідання, де було зроблено цю заяву, засекретили до 2050 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Європі можуть створити спільний фонд оборонних проєктів – FT