Росія після виходу 17 липня в односторонньому порядку із зернової угоди для перевезення свого продовольства все частіше покладається на судна так званого «тіньового флоту» – старими і невеликими суховантажами. Як правило, ними володіють маловідомі оператори в Туреччині та Китаї, повідомляє Reuters із посиланням на джерела. Агенція посилається на розмови з 10 представниками морських страховиків, трейдерів і судноплавних компаній.
Співрозмовники агентства звертають увагу на те, що в липні Росія почала активно фрахтувати судна у судновласників, з якими великі трейдери не працюють. За даними платформи Shipfix, кількість російських заявок на такі судна збільшилася на 40% – до 257 заявок порівняно з червнем.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато іноземних компаній – страховики, судновласники і банки – відмовилися працювати з російськими фірмами, зокрема через побоювання потрапити під вторинні санкції. При цьому безпосередньо на російське продовольство й добрива обмеження не поширюються.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна РФ в Україні поглибить проблеми з харчами в Африці щонайменше на 2 роки – розвідка Британії
Після виходу Росії із зернової угоди та активізації бойових дій в акваторії Чорного моря ситуація з постачанням російської сільгосппродукції ще більше ускладнилася. Судновласники і страховики, які готові працювати з Москвою, підняли ціни на свої послуги, зазначають джерела агентства. За їхніми даними, оператори беруть за перевезення російських вантажів на десять тисяч доларів на день більше, ніж за аналогічні вантажі з портів Болгарії та Румунії.
Голова російського Союзу експортерів зерна Едуард Зернін у розмові з Reuters зазначив, що збільшення витрат на фрахт і страхування позначиться на цінах на світовому ринку.
Співрозмовники агентства також вважають, що Росії в ситуації, що склалася, все складніше підтримуватиме високі темпи експорту, які були в 2022 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Терором Росія прагне витіснити Україну зі світових ринків зерна». Чим зможе допомогти Україні світ?
Міністерство сільського господарства Росії спрогнозувало, що експорт російського зерна знизиться приблизно на 8% у 2023-2024 роках порівняно з торішнім максимумом 60 мільйонів тонн. Причини зниження експорту у відомстві не уточнили.
Росія й Україна підписали зернову угоду з Туреччиною та ООН у липні минулого року. З того часу угода продовжувалася кілька разів, але 17 липня Москва вийшла із зернової угоди в односторонньому порядку. Росія стверджує, що частина угоди щодо експорту російського продовольства і добрив не виконувалася.
Після виходу Москви з угоди російські військові розпочали масований обстріл портової інфраструктури України. Також Росія заявила, що може вважати військовими цілями суховантажні машини в Чорному морі.
Туреччина, ООН та інші країни закликали Росію повернутись до угоди. Вашингтон назвав дії Москви шантажем.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час