Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів про деякі обставини розслідування справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, в чому нині офіційно підозрюють групу ветеранів АТО чи волонтерів.
Зокрема, коментуючи в «Суботньому інтерв’ю» брифінг 12 грудня 2019 року, на якому було офіційно повідомлено про ці підозри, Рябошапка заявив, що його участь у тому брифінгу не була порушенням норм презумпції невинуватості.
«Суспільство має правду знати, інформацію, яка є важливою для суспільства, особливо в таких резонансних справах, як «справа Шеремета», – заявив він.
На тому брифінгу, в якому також брали участь міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, чільні представники Національної поліції і президент Володимир Зеленський, Рябошапка говорив про названих тоді підозрюваних ветеранів і волонтерів як про осіб, щодо яких уже встановлено, що то вони вчинили вбивство.
«Це лише перші кроки в розкритті злочину, бо було встановлено лише тих осіб, які вчинили вбивство, і країна ще має почути відповідь на те, хто був організатором та ініціатором цього жахливого злочину», – сказав на тому брифінгу тодішній генпрокурор.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Коротко: що розповіли керівники МВС про справу ШереметаНині в інтерв’ю Радіо Свобода Рябошапка висловив думку, що, «оцінюючи з точки зору сьогоднішнього дня», той брифінг міг би відбутися і без його участі, а президентові взагалі не варто було брати в ньому участь.
За його словами, запросити і його, і Зеленського на брифінг було ініціативою Авакова.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ексгенпрокурор Рябошапка про «посадки» Медведчука і Порошенка, про друга Богдана та відставку ЗеленськогоПісля того брифінгу в пресі різко критикували присутність на ньому президента України, який, як писали журналісти, присутністю на тому брифінгу, по суті, «освятив» дії правоохоронців як «попереднє торжество справедливості», і ця присутність стала ударом по самому голові держави. Як припускали тоді в пресі, через події в «справі Шеремета» Зеленський може звільнити Рябошапку з посади генпрокурора.
А один із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко подав позов до суду про захист честі, гідності й ділової репутації до президента України Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапки і першого заступника голови Національної поліції – начальника кримінальної поліції Євгена Коваля про захист честі і гідності.
Як повідомляв тоді адвокат Антоненка Святослав Жерновніков, у позовній заяві вказано, що під час брифінгу 12 грудня 2019 року, на якому виступали всі перелічені в позові відповідачі, «було виявлено повну зневагу до принципу презумпції невинуватості, закріпленої в статті 62 Конституції України, п.10 ст.7 КПК України, і вщент розтрощений принцип недоторканності честі й гідності громадянина і людини, передбачений ст. 3, 21, 24, 28, 34, 68 Конституції України».
Журналіст із Білорусі Павло Шеремет, який 2016 року жив в Україні і працював, зокрема, в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня того року внаслідок підриву автомобіля, в якому він їхав.
Наприкінці 2019 року слідство в справі про вбивство Павла Шеремета оголосило підозри в причетності до його виконання сержантові Сил спеціальних операцій і музикантові Андрію Антоненкові (позивний Riffmaster, або «Ріф»), військовому медикові Яні Дугарь і дитячому кардіохірургові й волонтерці Юлії Кузьменко.
Спершу підозрювану причетність до вбивства Шеремета правоохоронці також приписували подружжю ветеранів АТО Інні і Владиславові Грищенкам, але пізніше їхні імена зникли з цієї справи.
Кузьменко й Антоненкові суд тоді ж, у грудні 2019 року, визначив як запобіжний засіб арешт. Кузьменко врешті відпустили під домашній арешт тільки в серпні 2020 року, а Антоненка – аж 30 квітня 2021-го.
Усі обвинувачені і їхній захист відкидають усі звинувачення і звертають увагу на численні розбіжності в матеріалах слідства (Аваков стверджує, що розбіжностей, мовляв, немає). Їхні прихильники, а також широкі кола в волонтерському русі вважають обвинувачення бездоказовими і сфальсифікованими, заявляючи, що їхня справа «шита білими нитками».
Руслан Рябошапка, який обіймав посаду генпрокурора з 29 серпня 2019 року, втратив її 5 березня 2020-го: Верховна Рада тоді на позачерговому засіданні висловила йому недовіру, тим самим відправивши його у відставку. Більшість голосів за це дали депутати з фракції президентської партії «Слуга народу».
Тими ж днями Володимир Зеленський заявляв, що несе відповідальність як президент за розслідування справи Шеремета, але відповідальним за справу Шеремета є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
«Якщо знайшли не тих людей і тримали їх у в’язниці, то стосовно тих, хто це зробив, мають бути кадрові зміни», – сказав тоді Зеленський.