Справа активіста Сергія Стерненка спричинила значний суспільний резонанс і привернула увагу до браку довіри до судів в Україні. Про це йдеться у спільній заяві кількох правозахисних організацій, оприлюдненій 25 лютого.
Правозахисники звернули увагу на те, що вирок одеському активісту спричинив низку мітингів по всій Україні, подекуди – із затриманнями протестувальників, які автори заяви розцінюють як незаконні.
За формулюванням заяви, справа Стерненка «загострила питання довіри суспільства до судової влади та системи правопорядку, які не були належно реформованими після Революції Гідності, в результаті чого є вразливими, зокрема, до впливу Росії та проросійських сил».
Штовханина під Офісом президента під час акції на підтримку Стерненка, Київі, 23 лютого
«У контексті переслідування Сергія Стерненка у «справі Щербича» виникають серйозні сумніви у справедливості судового розгляду», – вважають підписанти.
Зокрема вони звертають увагу на такі обставини:
- справу розглядав Приморський районний суд Одеси, суддя Віктора Попервича, за висновками Громадської ради доброчесності, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики
- кваліфікація злочину: мотиви Стерненка, на яких наполягає обвинувачення, не відповідають статті, за якою його засудили до ув’язнення – «розбій»; провину за цією статтею правозахисники вважають не доведеною
- пропорційність покарання: автори звертають увагу на те, що Стерненку та іншому обвинуваченому у справі Руслану Демчуку дали довший термін ув’язнення, ніж виконавцям нападу на активістку та чиновницю Катерину Гандзюк; вони облили її кислотою, вналідок чого Гандзюк померла в лікарні, і отримали від трьох до шести років тюрми
- справа перебувала в суді майже шість років, п’ять із яких потерпілий Сергій Щербич не з’являвся на судові засідання
«Наведені факти свідчать про те, що переслідування Сергія Стерненка у «справі Щербича» має політичні мотиви, а судова система, розглядаючи цю справу, не керувалася принципами незалежності та безсторонності», – зазначають правозахисники.
Вони також закликають брати до уваги контекст ситуації: кілька нападів на Стерненка та «розгорнуту проти нього дискредитаційну кампанію проросійськими медіа та діячами».
Читайте також: Акція на підтримку Стерненка: реакції поліції, правозахисників та спостерігачів
Правозахисні організації також звинувачують правоохоронні органи в «залученості цих органів до фабрикування інших політично мотивованих справ проти одеського активіста».
Правоохоронні органи наразі не коментували цю заяву. Раніше генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заперечувала наявність в Україні політично обумовлених кримінальних проваджень.
Відтак підписанти закликали до забезпечення неупередженого та безстороннього суду над Стерненком та Демчуком, перенесення розгляду справи з Одеської області, розслідування нападів на самого Стерненка у 2018 році та фактів саботажу цього розслідування. Також вони вказують на важливість реформи судової системи, очищення та оновлення Вищої ради правосуддя.
Читайте також: Вирок Стерненку: «Голос» збирає підписи за відставку Венедіктової, «ЄС» закликає усунути вплив «п’ятої колони»
Крім того, заява закликає в разі відповідного клопотання адвокатів Стерненка змінити йому запобіжний захід, враховуючи, що він не ухилявся від правосуддя.
Заяву підписали такі організації:
- Центр прав людини ZMINA
- Фундація DEJURE
- Український незалежний центр політичних досліджень
- ІСАР Єднання
- Центр протидії корупції
- Ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?»
- Автомайдан
- Ліберально-Демократична Ліга України / Free Hong Kong Center
23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.