Розбій, незаконне позбавлення волі і незаконне носіння вогнепальної зброї – правопорушення, в яких визнав винними громадського активіста Сергія Стерненка та його товариша Руслана Демчука районний Приморський суд Одеси. Потерпілим у справі є Сергій Щербич, який на час подій був депутатом райради на Одещині від партії «Родіна». Обвинувачені своєї провини не визнають. Стерненко заявляє про тиск на суд та політизацію процесу. То як ця справа виникла і якими є її обставини?
Навесні 2015 року керівник осередку проросійської партії «Родіна», нещодавно обраний депутат Комінтернівської райради Сергій Щербич заявив у поліцію, що став жертвою викрадення.
Тоді місцеві ЗМІ, з посиланням на правоохоронців, писали, що, за словами Щербича, йому зателефонував і запропонував зустрітися «малознайомий громадянин». У домовленому місці депутата нібито зустріли 5 чоловіків на двох автомобілях.
Усі разом розсілися по авто і поїхали за межі населеного пункту. Сергій Щербич дорогою відчув небезпеку і зміг вистрибнути з машини. Втім, втекти йому не вдалося. За його розповіддю, зловмисники наздогнали депутата, побили його та обстріляли з травматичної зброї. Йому одягли на голову мішок, відвезли в Одесу, кинули до підвалу і знову катували, стверджував він. Потім відвезли на якусь автобусну зупинку, де вже чекав чоловік у камуфляжі і балаклаві. Він вимагав відмовитися від депутатського мандата, і погрожував фізичною розправою, заявляв Щербич. Коли його відпустили, він звернувся до правоохоронців.
У цих свідченнях, Сергій Щербич не називав осіб викрадачів, не йшлося навіть про якісь особливі прикмети. Але через п'ять місяців після заяви Щербича слідство назвало імена підозрюваних, заявивши, що потерпілий знав цих людей.
Справа у розвитку
Справа почала обростати подробицями. Тепер, за версією обвинувачення, 25 квітня 2015 року саме Сергій Стерненко, разом зі своїм товаришем Русланом Демчуком, телефоном домовилися зустрітися з Сергієм Щербичем.
Тепер потерпілий свідчив, що його не тільки били, а й затискали пальці плоскогубцями, а також відібрали 300 гривень. Крім того, у матеріалах справи йдеться, що особисто Стерненко стріляв у Щербича із травматичного пістолета. Описані у справі переміщення слідство підтверджує трафіком телефонних дзвінків Стерненка, Демчука і Щербича.
8 вересня 2015 року у будинку Стерненка провели обшук, під час якого, за його ж словами, він добровільно віддав правоохоронцям зброю, що була у нього вдома: пневматичний пістолет, стартовий пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї.
Після обшуку силовики заарештували Сергія Стерненка і Руслана Демчука, але через кілька днів відпустили під заставу 60 тисяч гривень, які зібрали активісти «Правого сектору». Пізніше суд скасував заставу і умовою звільнення з-під арешту стало особисте зобов'язання.
Далі розгляд справи у суді проходив повільно, як каже захист, через постійні неявки Шербича. За цей час минув строк давності за статтею обвинувачення про викрадення – 5 років минули у 2020-му.
Вирок
Тепер, 23 лютого 2021 року, суд оголосив вирок: Стерненка та Демчука засудили за трьома статтями: розбій, незаконне позбавлення волі і незаконне носіння вогнепальної зброї.
Прокуратура стверджувала, що провина обвинувачених підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича, телефонними білінгами та показами свідка. Метою нападу, на думку обвинувачення, було заволодіння майном Щербича, серед якого – банківська картка, телефон та 300 гривень.
Обтяжуючими обставинами, на думку суду, є те, що напад на потерпілого був пов'язаний із його «службовим та громадським обов'язком» (адже мова йшла про депутатський мандат) та негативне ставлення Стерненка до ідеології і партійності Щербича. Прокурор Одеської області Сергій Костенко після вироку заявив журналістам, що у слідства є вичерпні докази вини підсудних.
Позиція захисту
Сторона захисту наполягає на тому, що при розгляді справи проти активіста допустили низку порушень, а також враховували докази, які закон забороняє брати до уваги.
Адвокати заявили, що справу розглядали у неналежному суді і що в ньому є формальні невідповідності, серед яких свідчення про те, що потерпілий в один і той же час перебував на лікуванні та на слідчих діях. Крім того, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Захист також наголошує на тому, що обшук у квартирі Стерненка відбувався за відсутності адвоката. Сумнівними, на думку адвокатів, є і звинувачення у розбої, результатом якого, за версією слідства, стало викрадення незначної суми коштів.
Обидва обвинувачені свою причетність до викрадення Щербича повністю заперечують. Сергій Стерненко заявив про начебто тиск на суд з боку генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова.
Також Стерненко наголосив, що подаватиме апеляцію. Оскаржити вирок можна впродовж 30 днів.
Передісторія
Стерненко був серед тих, хто започаткував в Одесі осередок «Правого сектора», і в лютому 2014 року очолив його. Свою діяльність на той час Стерненко називає боротьбою з проросійськими рухами в місті. Серед іншого, він був учасником сутичок в Одесі 2 травня 2014 року. У новинах його ім'я час від часу з'являлося у зв'язку з побиттям у місті народного депутата Нестора Шуфрича, зірваними концертами російських чи проросійських артистів, а також нападами на торгові точки нібито пов'язані із розповсюдженням наркотичних засобів.
Тим часом Сергій Щербич приєднався до політичної сили міського голови Одеси Геннадія Труханова «Довіряй ділам», а також встиг побувати помічником депутата Верховної Ради попереднього скликання з групи «Відродження» Олександра Пресмана.
