Пам’ятки єврейської сакральної культури ХІХ-ХХ століть презентували у Львові

Парохет, 1945–1946 роки

У Львівському музеї історії релігії представили понад 20 предметів сакральної культури єврейського народу. Це ті речі, які залишились у родинах львівських євреїв після Голокосту, і люди принесли їх на збереження у синагоги перед своєю еміграцією, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед представленого – врятована колекція синагогальних і ритуальних предметів: галицькі ханукії (світильники), які у єврейських родинах запалюють на зимове свято протягом восьми днів, додаючи щодня по одній свічці. На них зображені тварини, рослини, птахи, Єрусалимський храм.

Тора-шилд,1895 рік

На експозиції презентовані корони на сувій Тори, серед яких є і з дарчими написами, цдаки (скриньки для збору пожертви), гаптований післявоєнний парохет (завіса на шафу із сувоями Тори), щити на сувій тори.

За словами автора експозиції, наукового працівника музею історії релігії Максима Мартина, частина речей зберігалася протягом 1945–1962 років у синагозі «Якуб Гланзер Шуль», що на вулиці Вугільній у Львові.Цю синагогу в 1962 році радянська влада закрила, а предмети конфіскувала і передала до музею.

Світильник Ханукальний,1800 рік, і скринька для пожертв

«Сталін закрив діючу синагогу у Львові. Знайшли багато особистих речей, бо у 40- х роках синагогу використовували як гуртожиток. Майно релігійного характеру залишали в синагозі. Після 1944 року євреї речі приносили в синагогу, звідти вибирали місця для еміграції і не все могли зі собою взяти. У нас дуже мало збереглось речей, більшість вивезена окупантами», – каже Максим Мартин.

Деякі сакральні речі знайшли під час земляних робіт. За словами дослідників, ймовірно, євреї самі ж і ховали цінні предмети у роки німецької окупації.

Виставку назвали «Уламки», бо це те, що залишилось від єврейської громади по Другій світовій війні. До війни у Львові діяли понад 40 синагог.

Корона на сувій тори, 1858 рік