Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еда Рама привітав новини про домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню, йдеться в заяві ОБСЄ 10 жовтня.
«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягнули в Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до відновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – повідомляє пресслужба організації.
Рама висловив стурбованість зростом кількості загиблих через загострення в Нагорному Карабаху, а також закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».
Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі
Міжнародний комітет Червоного Хреста вже висловив готовність сприяти обміну тілами загиблих під час воєнних дій у Нагорному Карабаху та полоненими військовослужбовцями.
«Ми сподіваємося, що ця процедура буде здійснена швидко, щоб тіла жертв бойових дій були повернуті їхнім родичам. Ми також готові сприяти звільненню осіб, які перебувають в ув’язненні у конфліктуючих сторін, щоб вони могли возз’єднатися зі своїми сім’ями», – зазначив директор Регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ в Європі і Центральній Азії Мартін Шюпп.
Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.
Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)
Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
Your browser doesn’t support HTML5