Україні треба якнайшвидше ратифікувати Римський статут – українська лауреатка «Нобеля»

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його

Україні потрібно якнайшвидше ратифікувати Римський статут, який лежить в основі роботи Міжнародного кримінального суду, заявила в інтерв'ю Радіо Свобода Олександра Матвійчук – очільниця «Центру громадянських свобод», який став лауреатом цьогорічної Нобелівської премії миру.

«Ми чуємо критику міжнародних партнерів, що ви промотуєте ідею створення спеціального трибуналу по агресії, а самі не виконали до кінця свої зобов’язання і не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду. Я знаю, що на це відповідають органи державної влади. Я розумію ці аргументи, але моя позиція як правозахисниці в тому, що ратифікувати Римський статут потрібно», – зазначила вона.

За словами Матвійчук, ратифікація цього документу надасть Україні низку переваг.

«По-перше, це дасть Україні додаткові права, яких ми зараз не маємо (оскільки ми зараз маємо тільки обов’язок співпрацювати з розслідуванням). Ми самі звернулися за допомогою до Міжнародного кримінального суду, але не маємо тих прав, які мають інші члени. А з іншого боку, це величезний поштовх для адаптації нашого внутрішнього законодавства», – наголосила очільниця «Центру громадянських свобод».

Водночас, на її думку, процес переконання української влади у необхідності якнайшвидше ратифікувати Римський статут буде складним.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Малюська пояснив, чому Україна не може ратифікувати Римський статут під час війни

Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.

Водночас Римський статут передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.

Україна визнала юрисдикцію МКС із двох питань заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.

Наприкінці травня заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ОП розповіли, коли Україна може ратифікувати Римський статут

«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.

Дещо пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.

Наприкінці березня правнича спільнота України запустила інформаційну кампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На важливості ратифікації цього документу для України наголосили в організації Human Rights Watch наприкінці квітня.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час