Група лідерів політичних сил у Європейському парламенті виступила зі спільною заявою, в якій висловлює заклик до нових президентських виборів у Білорусі і заявляє про невизнання переобрання Олександра Лукашенка на майбутній шостий президентський термін.
У цій заяві лідери груп у Європарламенті – правоцентристської Європейської народної партії, лівоцентристської групи «Соціалістів і демократів», центристської «Оновімо Європу», групи «Зелених / Європейського вільного альянсу» і «Європейських консерваторів і реформістів» – також рішуче засудили насильство і тортури, скоєні проти мирних демонстрантів і, за словами заяви, організовані режимом Лукашенка.
«Ми вітаємо білоруський народ за його відвагу й рішучість і твердо підтримуємо його прагнення до демократичних змін і свободи. Президентські вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесними, і варті довіри повідомлення вказують на перемогу Світлани Тихановської. Через це ми не визнаємо Олександра Лукашенка переобраним президентом Білорусі і вважаємо його персоною нон ґрата в Європейському союзі. Ми приєднуємося до білоруського народу в його вимозі нових вільних виборів під спостереженням міжнародних спостерігачів», – мовиться, зокрема, в заяві лідерів згаданих політичних груп у Європарламенті.
У документі також рішуче засуджуються насильство і тортури щодо мирних демонстрантів і міститься вимога повністю розслідувати ці, як мовиться в заяві, злочини, а Лукашенкові у зв’язку з цим нагадано про його особисту відповідальність. Також у заяві засудили придушення інтернету і засобів інформації, блокування владою доріг і залякування журналістів. Автори вимагають негайно звільнити всіх безпідставно затриманих під час протестів, як і звільнити політичних в’язнів, затриманих раніше в перебігу кампанії.
«Ми вітаємо рішення міністрів закордонних справ країн ЄС внести в «чорні списки» всіх відповідальних за насильство і фальсифікацію президентських виборів. Ми вимагаємо укласти санкційний список якнайшвидше, щоб людям, які скоїли ці злочини, було заборонено відвідувати ЄС, а їхні активи там заморозили», – мовиться в заяві.
Її автори також вважають, що Європейський союз має рішуче переглянути відносини з нинішнім режимом Білорусі і свою співпрацю з офіційним Мінськом. Крім того, вони закликають Росію утримуватися від будь-якого втручання в Білорусі, прихованого чи відкритого, а інституції і країни-члени Євросоюзу закликано «пильно протистояти будь-яким діям Росії в цьому напрямку».
«Ми закликаємо ЄС підтримати мирну передачу влади і долучитися до діалогу з білоруською опозицією і громадянським суспільством із метою запустити новий виборчий процес, під наглядом нової виборчої комісії, якій би довіряли всі сторони. Народ Білорусі має право обирати власних політичних представників. Жыве Беларусь!» – мовиться в спільній заяві лідерів п’яти з семи політичних груп Європарламенту. Не долучилися до неї ще дві групи, одна з яких об’єднує ультраправі сили, а інша лівацькі.
Ця заява не є офіційною позицією всього Європарламенту.
Раніше 17 серпня стало відомо, що президент Європейської ради Шарль Мішель скликає зустріч цього найвищого політичного керівного органу Євросоюзу у складі чільників держав-членів і самого ЄС на 19 серпня, щоб обговорити становище в Білорусі. «Народ Білорусі має право ухвалювати рішення про своє майбутнє й вільно обирати свого лідера. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і не може бути дозволене», – написав він у твітері.
Від вечора 9 серпня, коли в Білорусі оголосили перші офіційні результати виборів президента, з яких виходило, що Олександр Лукашенко переобраний на шостий термін із більш ніж 80 відсотками голосів, а його головна суперниця Світлана Тихановська отримала понад 10 відсотків, і дотепер по всій країні щодня тривають акції протесту, які 16 серпня стали, ймовірно, наймасовішими в історії країни. І в Білорусі, і за її межами офіційні результати виборів широко вважають сфальсифікованими. За численними повідомленнями про реальні результати з місць припускають, що насправді Тихановська могла якщо не перемоги в першому турі, то принаймні вийти в другий тур виборів. Лукашенко до останнього часу відкидав будь-які компроміси з опозицією, але після значного розширення страйкового руху робітників на державних підприємствах 17 серпня вже заговорив про теоретичну можливість нових виборів, яких домагаються демонстранти, хоча й за певних умов.
Також останніми днями президент Білорусі провів кілька телефонних розмов із президентом Росії Володимиром Путіним, у яких ішлося про можливу підтримку Москви його владі. На Заході заявляли, що будь-яке ймовірне воєнне втручання Росії в Білорусі буде розглядатися як інтервенція і порушення суверенітету Білорусі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі