На засіданні колегії Єврокомісії 12 березня очікується дискусія довкола проміжної оцінки виконання реформ Україною та Молдовою на їхньому шляху до ЄС.
Як випливає з документів, що опинилися в розпорядженні Радіо Свобода, профільний єврокомісар із розширення згадає рекомендації з письмового звіту Єврокомісії восени, виконання яких у ЄС очікували від України, щоби рухатися далі.
Це, зокрема, збільшення штату Національного антикорупційного бюро, достатні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, ухвалення закону про лобіювання як частини антиолігархічного плану дій та врахування рекомендацій Венеційської комісії в частині законодавства про нацменшини, державну мову, ЗМІ та освіту.
Олівер Варгеї, як ідеться в проєкті його доповіді, запропонує вважати виконаними два з чотирьох кроків: а саме – збільшення чисельності працівників НАБУ до тисячі осіб (відповідне законодавство було схвалене в грудні 2023 – ред.) і подальше розширення штату щороку, також – скасування обмеження повноважень НАЗК. Агенство має право перевіряти вже перевірені активи, якщо надійшла нова інформація, а також – законність майна, придбаного декларантами до призначення на державну службу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Два роки на шляху до ЄС – де зараз Україна?Втім, не вважається, згідно з чернеткою його доповіді, завершеним крок, пов’язаний із законодавством про лобіювання: документ, який схвалений Верховною Радою в лютому 2024-го і передбачає створення реєстру прозорості, очікує на підпис президента (12 березня документ повернули до ВР з підписом Володимира Зеленського – ред.), а супутній законопроєкт, що регулює відповідальність і санкції, очікує на голосування у другому читанні.
Не позначена як виконана і рекомендація щодо прав нацменшин, але перелічуються кроки України в цьому напрямку: зокрема, зміни до законодавства в грудні 2023-го, що передбачають правила щодо навчання мовами меншин, достатню мовну квоту в ЗМІ та пропорційні права і критерії використання мов меншин у суспільному житті. Згадана й дорожня карта з питань освіти, схвалена в лютому 2024-го, якою передбачене, зокрема, ухвалення Закону про професійне навчання, що дозволить здійснювати його мовами меншин.
Окремо наголошується на важливості імплементації всіх кроків. Пропонується, щоб Єврокомісія контролювала їх виконання і звітувала про це у своїх регулярних звітах про розширення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Профільний єврокомісар заявив, що до скринінгу українського законодавства на відповідність праву ЄС «готуються»Як стало відомо Радіо Свобода від джерел у Єврокомісії, деякі єврокомісари запропонують вище оцінити досягнення України і вважати виконаними також кроки, пов’язані з лобіюванням і нацменшинами.
Щодо лобіювання, чиновники готуються наголосити, що відповідний закон Верховна Рада ухвалила в лютому, а нормативно-правовий акт, пов’язаний із відповідальністю та санкціями, – це нова й додаткова вимога, виконання якої, разом з тим, парламент, як очікується, завершить цього тижня. Відтак єврокомісари запропонують висновок, що крок завершено.
Завершеними пропонують вважати і заходи щодо нацменшин, зауважуючи, що Україна виконала рекомендації Венеційської комісії «на дуже високому рівні», а згадка Закону про професійне навчання «не повинна розглядатися як нова вимога Єврокомісії».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна і Угорщина. Як Орбан впливає на угорську громаду на Закарпатті?Є зауваження у єврокомісарів і до пропозиції моніторити виконання кроків. Для цього, вказують, буде чимало нагод, зокрема, під час процесу вступу. Та зараз, вважають, не можна додавати імплементацію реформ до переліку вимог, коли на оцінку Єврокомісії очікує Рада ЄС, щоб мати можливість затвердити переговорну рамку і, відповідно, рухатися далі. Наголошують єврокомісари і на відсутності вимог щодо імплементації до інших країн-кандидатів, визнаючи, що це скидається на затягування процесу вступу України.
Наприкінці минулого тижня віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що наступного тижня орган презентує проєкти переговорних рамок, які рекомендуватиме схвалити країнам-учасницям ЄС після того, як Україна виконає всі критерії, що супроводжують її статус кандидата.
11 березня віцепрем’єрка з євроінтеграції України повідомила, що Київ уже виконав усі рекомендації Єврокомісії, необхідні для затвердження переговорної рамки для вступу у ЄС.
12 березня Єврокомісія презентує переговорну рамку для України й Молдови – це документи, що визначають загальні принципи майбутніх переговорів про вступ.
13 березня очікується обговорення рамок послами держав-членів. Для схвалення, а отже, і подальших кроків, потрібна їхня одностайна згода, якої, втім, як повідомило видання Politico, посилаючись на неназваних дипломатів і посадовців ЄС, навряд чи вдасться досягти до виборів у Євросоюзі, що відбудуться в червні 2024-го.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Переговорна рамка для вступу України у ЄС почнеться не раніше європейських виборів – Урсула фон дер Ляєн