Посол ЄС в Україні Матті Маасікас назвав «знущанням» вирок главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, якого підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму засудив до 6 років ув’язнення і 200 тисяч рублів штрафу.
«Я повністю підтримую пана Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримських татар, заочно засудженого сьогодні до шести років позбавлення волі «владою» Криму. Вирок – це знущання над російськими зобов’язаннями як держави-окупанта», – написав Маасікас у твітері.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар назвала «ганебним судилищем» процес над Чубаровим та винесений йому вирок.
У Прокуратурі АРК кваліфікували вирок суду щодо Чубарова, як «порушення законів і звичаїв війни».
Сам Чубаров в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії назвав вирок «юридично нікчемним». Він сказав, що має намір звертатися у ЄСПЛ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вирок Чубарову: адвокат Полозов повідомив, що вже подав апеляційну скаргу1 червня підконтрольний Москві Верховний суд окупованого Криму заочно засудив до шести років колонії голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова у справі про «масові заворушення» в 2014 році.
Справу проти Чубарова російська влада анексованого Криму порушила в березні 2020 року. За даними слідства, 25 лютого 2014 року він нібито доручив своєму заступнику Ахтему Чийгозу організувати масові заворушення біля будівлі парламенту Криму в Сімферополі «для зриву засідання, де планувалося розглянути питання про звіт республіканського уряду», а також доручив Чийгозу особисто керувати учасниками протестів.
Чийгоз у 2017 році був визнаний винним і засуджений до 8 років колонії загального режиму за звинуваченням в організації заворушень на мітингу в Сімферополі. Це відбулося попри те, що, за словами свідків, він намагався запобігти сутичкам. Пізніше влада Росії видала його Туреччині, звідки Чийгоз повернувся в Україну.
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 за результатами невизнаного міжнародною спільнотою так званого «референдуму», проведеного в присутності озброєних людей у військовій формі без відзнак. 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму зібралися кілька тисяч людей. Серед них були як прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, які виступали проти анексії Криму, так і прихильники проросійських організацій, які вимагали приєднання півострова до Росії.
У результаті заворушень на площі загинули двоє людей. Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу, але зрештою поклав усю провину саме на лідерів кримських татар. Сутички в Сімферополі стали початком масового переслідування кримських татар російською владою.
Багатьом лідерам кримських татар довелося виїхати в Україну. Меджліс кримськотатарського народу в 2016 році був визнаний у Росії екстремістською організацією, а його діяльність заборонена.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.