У прокуратурі Автономної республіки Крим прокоментували винесений в окупованому Росією Криму вирок главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.
У відомстві заявили, що сприймають такі дії «як порушення законів та звичаїв війни».
«Прокуратура автономії кваліфікує такі протиправні дії окупантів за ч.1 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв ведення війни). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років», – мовиться у повідомленні прокуратури АРК.
Як наголосили у відомстві, «такими діями окупаційні правоохоронні та судові органи порушують норми міжнародного гуманітарного права», зокрема, вимоги IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року. У прокуратурі вказують, що російська влада окупованого півострову застосовує законодавство Росії до подій, що мали місце «до окупації півострова та встановлення ефективного контролю над його територією».
Рішення підконтрольного Кремлю суду прокоментувала і уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
«Не визнаю рішення так званого «Верховного суду Криму»! Наголошую: від початку цього судилища Рефат Чубаров був позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи, доступу до правосуддя та ефективного юридичного захисту, що є прямим порушенням статей 6, 13 Європейської Конвенції з прав людини», – написала вона у фейсбуці.
Денісова наголошує, що сьогоднішній вирок «став ще одним свідченням того, що країна-окупант продовжує політику переслідування та репресій українських громадян».
«Закликаю міжнародну спільноту відреагувати на ці факти та посилити тиск на агресора, аби змусити виконувати норми міжнародного права та негайно звільнити усіх, кого незаконно утримують в РФ та на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей», – заявила омбудсмен.
1 червня підконтрольний Москві Верховний суд окупованого Криму заочно засудив до шести років колонії голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова у справі про «масові заворушення» в 2014 році.
Справу проти Чубарова російська влада анексованого Криму порушила в березні 2020 року. За даними слідства, 25 лютого 2014 року він нібито доручив своєму заступнику Ахтему Чийгозу організувати масові заворушення біля будівлі парламенту Криму в Сімферополі «для зриву засідання, де планувалося розглянути питання про звіт республіканського уряду», а також доручив Чийгозу особисто керувати учасниками протестів.
Чийгоз у 2017 році був визнаний винним і засуджений до 8 років колонії загального режиму за звинуваченням в організації заворушень на мітингу в Сімферополі. Це відбулося попри те, що, за словами свідків, він намагався запобігти сутичкам. Пізніше влада Росії видала його Туреччині, звідки Чийгоз повернувся в Україну.
Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 за результатами невизнаного міжнародною спільнотою так званого «референдуму», проведеного в присутності озброєних людей у військовій формі без відзнак. 26 лютого 2014 року під стінами парламенту Криму зібралися кілька тисяч людей. Серед них були як прихильники Меджлісу кримськотатарського народу, які виступали проти анексії Криму, так і прихильники проросійських організацій, які вимагали приєднання півострова до Росії.
У результаті заворушень на площі загинули двоє людей. Слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу, але зрештою поклав усю провину саме на лідерів кримських татар. Сутички в Сімферополі стали початком масового переслідування кримських татар російською владою.
Багатьом лідерам кримських татар довелося виїхати в Україну. Меджліс кримськотатарського народу в 2016 році був визнаний у Росії екстремістською організацією, а його діяльність заборонена.
