Щодо очільників збройних сил М’янми необхідно провести розслідування та притягти їх до відповідальності за злочини проти цивільних, в тому числі за геноцид, йдеться в заяві Організації об’єднаних націй від 27 серпня.
ООН опублікувала звіт щодо обставин, за яких понад 700 тисяч представників етносу рохінджа були змушені тікати з М’янми в серпні минулого року.
За даними Незалежної міжнародної місії ООН зі встановлення фактів щодо подій у М’янмі, злочини проти рохінджа включали в себе зокрема вбивства, зґвалтування, тортури та рабство.
«Місія зі встановлення фактів на розумних підставах дійшла висновку, що приклади грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного права дають підстави говорити про серйозний злочин відповідно до міжнародного права», – заявив у Женеві один із представників Місії Крістофер Сідоті.
Він висловив переконання, що відповідальність за злочин несе безпосередньо командування збройних сил М’янми.
«Місія підсумувала, що кримінальне розслідування та судове переслідування повинні бути спрямовані на найвищі військові чини Татмадо (назва збройних сил М’янми – ред.) у зв’язку з трьома категоріями злочинів, визначеними міжнародним правом: геноцид, злочини проти людяності та військові злочини», – додав Сідоті.
На думку представника Місії, в М’янмі існує чітка вертикаль військового підпорядкування, і дії військових у штаті Ракхайн, який до початку переслідувань переважно населяли рохінджа, були неможливі без відома та контролю військового командування.
Місія зі встановлення фактів щодо подій у М’янмі має представити результати свого розслідування в Раді ООН з прав людини в Женеві у вересні 2018 року. Очільник Місії Марзукі Дарусман підкреслив – Місія наполягає, щоб ситуацію у М’янмі розглянув міжнародний кримінальний суд.
Військових М’янми звинувачували у жорстокому поводженні з сотнями тисяч цивільних рохінджа і спаленні сіл меншини після нападів підозрюваних бойовиків рохінджа минулого літа.
Читайте також: «День біженців: п'ять фото, які показують глибину проблеми»
Влада М’янми заперечувала, що утискала цивільних, і наголошувала, що її дії були спрямовані лише проти екстремістів.
Сполучені Штати заявили, що дії влади М’янми щодо мусульманської меншини рохінджа в північному штаті Ракхайн є «етнічною чисткою».
У лютому 2018 року через це нині покійний член Сенату США Джон Маккейн виступив проти того, щоб військові М’янми брали участь у спільних навчаннях зі збройними силами Сполучених Штатів.
Нобелівський лауреат Аун Сан Су Чжі, яка належить до числа керівників М’янми, у вересні 2017 вперше виступила в зв’язку зі втечею сотень тисяч мусульман до сусідньої Бангладеш. Вона засудила порушення прав людини і пообіцяла, що винні будуть притягнуті до суду.
Бангладеш і М’янма оголосили на початку року про репатріацію біженців, проте виконання цього плану кілька разів відкладалося.
Чимало представників мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми 25 серпня 2017 року, коли військові влаштували розгін в Ракхайні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази і поліцейські пункти, в результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків.